Розпочався другий тиждень Великого посту. Ми, як справжні і цілісні християни, невтомно рухаємося цією важкою дорогою нашого життя. Ця дорога обов’язково приведе нас до спасіння, бо разом із нами йде сам Господь. Адже ми пам’ятаємо слова Ісуса, якими Він звертається до своїх учнів, а разом з ними і до нас: «Коли хтось хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за мною» (Мт.16,24). Переживаючи важкі випробування, ми не втрачаємо надії і щиро молимося у храмі за наших воїнів, за наших близьких і рідних. Про те, що означає бути зрілим, справжнім християнином, як навчитися жити вірою, розмірковує сотрудник парафії Христового Воскресіння Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Юрій Цегельський:
«У сьогоднішньому євангельському уривку Ісус Христос промовляє: «В’яжуть тяжкі, не під силу тягарі й кладуть людям на плечі; самі ж і пальцем своїм рушити не хочуть. Усі свої діла вони роблять на те, щоб бачили їх люди» (Мт.23,4-5). Ці слова Ісуса звернені до книжників та фарисеїв. Але книжники і фарисеї – це були не лишень священики, а в своїй більшості звичайні миряни. Так, вони були богословсько підковані, навчені, але миряни. Тобто сьогоднішнє Слово Боже звернене не тільки до тих, хто несе на собі відповідальність провадити тією чи іншою релігійною спільнотою чи Церквою, а й до кожної віруючої людини, яка хоч щось знає про Бога. Адже кожен із нас на своєму рівні чи на своєму місці стикається з однією і тією ж спокусою, – мати роздвоєне життя. Одна справа, як каже Христос, говорити, а інша – робити. Ця роздвоєність надзвичайно шкодить людині у її духовному житті. Вагомо є задуматися про те, а де ж є моє серце: з одного боку любити або ж декларувати свою любов до тих, хто далеко, а з іншого – ненавидіти і не терпіти тих, хто є моїм ближнім; з одного боку бути фізично в храмі на Літургії і молитися, але серцем бути деінде; з одного боку знати закон Божий, але жити по своїх правилах.
Як часто ми виправдовуємо себе за свої вчинки. Як часто від звичайної людини можна почути виправдання гріха корупції. Як часто від звичайної людини можна почути виправдання крадіжки. Дуже часто людина говорить про те, що їй хтось винен або ж зобов’язаний. Дуже часто людина виправдовує свою ненависть і прокльони, виправдовує вживання поганих слів. Адже це не що інше, як роздвоєння. Господь попереджає мене про роздвоєність. Зрілий християнин – це цілісний християнин.
І, власне, завдання Великого посту, в якому ми з вами знаходимося, – це навчитися бути цілісними і правдивими християнами. У цей період ми маємо навчитися не лишень віри, але й навчитися жити вірою. Ми маємо не просто вивчити Божий Закон, але жити за ним. Саме до цього сьогодні Господь нас закликає. Господь закликає нас бути християнином двадцять чотири години на добу сім днів на тиждень. Ісус Христос закликає нас бути християнином в Церкві, в своїй спільноті, а також і вдома, між своїми рідними. Господь закликає нас бути християнином поруч із своїми друзями чи близькими. Але Господь закликає нас також бути християнином і перед лицем ворога, яким би жорстоким він не був. Ми маємо бути християнином не напоказ і не для когось, а для Бога, для себе».
Підготувала Юліана Лавриш
Повязані записи
