Вперше цьогоріч Українська греко-католицька церква, Православна церква України та Римсько-католицька церква в Україні відсвяткують свято великого Божого угодника Миколая в один день – 6 грудня. Свій слід святий залишив – щоправда, вже після своєї смерті – також в історії України та Львова.
Святитель Миколай, архієпископ Мир Лікійських, чудотворець – один із найшанованіших святих у Церкві. Через його заступництво відбулося безліч чудес, його мощі до цього часу мироточать. А приклад святого надихав на добрі вчинки впродовж століть неймовірну кількість людей.
Тому не випадково Церква виділила його в особливий спосіб — літургійно святителю присвячений кожен четвер, а його ікона є часто однією з намісних в іконостасі. Але, мабуть, найбільше люблять Миколая діти, бо саме в ніч на його свято святий надихає батьків приносити їм подарунки. В Україні ім’я святого носять не лише храми й монастирі, а й місто Миколаїв, назване на честь покровителя мореплавців. Найстаршою спорудою, присвяченою святому Миколаєві на наших землях, вважається ротонда в Перемишлі, що датується Х сторіччям.
Ім’я святого також пов’язане і з першим масовим хрещенням у Київській Русі. Зовсім не випадково в другій половині ХІ століття у Києві на Аскольдовій могилі була збудована церква святого Миколи. Адже саме це ім’я взяв при хрещенні київський князь Аскольд (Оскольд). Цього правителя, до речі, Православна церква України визнає як українського первомученика: саме за правління Аскольда відбулося перше хрещення Русі, проти якого збунтувалися впливові язичники, що призвело до змови проти князя і його загибелі.
Ім’я Миколая носили й інші київські храми, у травні вшановувалась також дата перенесення його мощей: на Львівщині це особливий празник в Крехівському монастирі отців Василіян, який також має ім’я святого Миколая і де перебуває його чудотворний образ. Святинь, присвячених чудотворцеві, в Україні чимало. А львів’янам знайомий княжий храм святого Миколая на вулиці Богдана Хмельницького, одна з найстаріших споруд в нашому місті, що походить з ХІІІ століття.
Також читайте: Ровесник міста, чиї стіни пам’ятають князів. Храм святого Миколая у Львові
Іменем Миколая у Львові звався ще один храм – костел ордену Тринітаріїв на вулиці Грушевського, тепер це Свято-Покровський кафедральний собор ПЦУ. Цей храм дуже знаковий для громади Львова ще й тим, що саме тут упродовж 35 років (1877-1913) своє служіння здійснював львівський «апостол убогих», святий Римсько-католицької церкви отець Зигмунд Гораздовський, засновник Згромадження Сестер святого Йосипа. Назвати це збігом складно, оскільки саме в храмі св. Миколая служив священник, серце якого було відкрите для хворих та бідних подібно до Мирликійського чудотворця.
Нині ім’я святителя Миколая носить, зокрема, львівська Фундація Святого Миколая – відділ релігійної місії Центру Військового Капеланства Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ. Головним завданням Фундації є підтримка проєктів, що пов’язані із душпастирством (капеланським служінням) серед дітей-сиріт, військовослужбовців, студентів та в’язнів. Так само значимим є і Дім Милосердя Святого Миколая, заснований Місією «Центр Опіки Сиріт» – освітньо-виховний центр, місце зустрічей із дітьми-сиротами.
Ще одна особливість служіння святого Миколая – його опіка над військовими. Завдяки календарній реформі свято Миколая відтепер збігатиметься із Днем Збройних Сил України. В часі повномасштабного вторгнення святитель, прославлений численними чудами, є символом оборони і перемоги. Зрештою, це фіксують молитви, богослужбові тексти – і навіть давній святковий кант, одна із найвідоміших церковних пісень про святого Миколая:
«Омофор твій нам оборона і одна від бід охорона, не дай марно нам пропасти, ворогам у руки впасти… побіждай врагів наших всюди, помічник во скорбіх нам буди, хотячих нас роздорити, дай уста їх заградити, Миколаю!»
Також читайте: Захар Саджениця: «Святий Миколай допомагав нам»
Основне фото: фейсбук-сторінка Княжий Храм Святого Миколая Чудотворця міста Львова
Повязані записи
