Сьогодні під час відкриття виставки, присвяченої постаті праведного Митрополита Андрея багатолітній дослідник спадщини Шептицького, Синкел у справах монашества Львівської Архиєрахії о. Юстин Бойко розставив важливі акценти на які нині маємо звернути увагу у сьогоденні. На думку, ієромонаха, нині час не лише досліжувати постать Шептицького, але насамперед навчитися його наслідувати у вмінні любити Бога і Україну.
” Слава Богу, за останні роки, постать Митрополита Андрея стала трендом. Трендом у тому значення, що модно стало про нього говорити, навіть не тільки у громадських, але й політичних колах. У той же час, іноді люди відходять від істини, ким насправді був Митрополит Андрей Шептицький. Його називають політиком, музейником, але слід пам’ятати, що це була людина Божа. Людина Церкви. Людина Божа у тому значенні, що справді нам його у свій час послав Господь Бог. Якби не Митрополит Андрей Шептицький, ми не знаємо, як би сьогодні виглядала б Українська Греко-Католицька Церква і Україна. Тому що його внесок у розвиток УГКЦ і становлення української ідентичності є поза дискусією. Тому ми цей ювілей святкуємо також,як я вже згадував, на загальнодержавному рівні. Ідучи попри ці інформаційні стенди, ви пізнаєте коротко більше про нього. Ця інформація у кількох стендах. Фотографії і текст належать науковій раді Постуляційного центру монастирів Студійського уставу. Автором тексту є доктор Іван Матковський. Дякую дуже Львівській міській раді за виконання цих стендів. Вони не є виставкою, але відіграють дуже важливу роль. Для людини, яка у наш час швидко рухається, може коротко побачити інформацію.
При цій нагоді, хочу сказати бодай кілька слів про Митрополита Андрея. Не про те, ким він був, що він для нас залишив. Настав час не тільки говорити про Митрополита Андрея, але це час найбільш актуальний його наслідувати. Яку науку він нам залишив? Його творів є дуже багато. Видано багато томів,але твір, який останньо у всіх на вухах і є актуальним для кожного громадянина України. Для кожного державного службовця, політика, з 1941 року “Як будувати рідну хату”. Мені здається, що багато про нього говориться, але мало його читається. У цьому посланні Митрополит Андрей говорить про три основи, на якій будується українська державність. Перша основа – це є Церква. Церква, яка є Божою інституцією, бо її заклав Христос. Але людської, бо складається із людей грішних, однак покликанням Церкви є провадити людей до Бога через вічні цінності. І згодіться, коли б нам довелося обирати щось вічне, чи тимчасове, вічне завжди приманює. Людина шукає вже віками ліку від безсмертя і хоче бути вічно молодою.
Друга основа — це є сім’я. Сьогодні чи не найбільші атаки ідуть на сім’ю. Сім’ю, яку сотворив Бог від самого початку, яка складається з одного чоловіка і однієї жінки. Союз любові цих двох людей зробив можливою історію людства. Імперії впали, політичні партії впали, різні структури повалилися,а сім’я існує. І ще одне! Людина вмирає, але людство триває. Завдяки чому? Завдяки тому, що є сім’я чоловіка і жінки, яким Бог дав ласку передання життя. І третя основа національного і державного життя – це є школа і громадські організації. Школа, оскільки тут виховується майбутнє народу. Без освіти, без знань, ми далеко не зайдемо. Зараз, як ніколи, треба доцінити людей науки, які виїжджають з України і на, превеликий жаль, не знаходять тут потрібности. А коли люди науки виїжджають з країни, то це означає, що країна перевторюється на популістичне суспільство. Бо немає людей, які шукають правди. І громадські організації – це не є просто збір людей, це є люди, які об’єднані ідеєю. Але перед нами має бути одна і та сама турбота: любити Бога і любити Україну. Цьому вчить нас Митрополит Андрей. Незалежно від політичних партій, він закликає бути партіотом України. Сьогодні лунають різні голоси про України, ми їдемо і зустрічаємо різні гасла і ще й з портретом Митрополита Андрея. А я хочу сказати так: Митрополит Андрей бачив Україну Соборну, не Україну Галицьку, не Україну Донбаську, не Україну Харківську, не Україну Київську, а Україну Соборну. За яку віддали своє життя мільйони. За яку віддали своє життя перші жертви Майдану. Адже, пригадайте, перші розстріли на Майдані відбулися на День Соборності. І за ту Соборну Україну нам слід сьогодні жертвувати всі свої знання, сили і труди. Сьогодні, коли ми відзначаємо, 155-ліття Митрополита Андрея, хочу від імені віруючих людей подякувати Богу, що посилає нам таких провідників. І просити, щоб Він далі нам посилав. Провідником народу і Церкви бути нелегко, але це дуже достойна місія”.
Повязані записи
