Пам’ять про нас живе у наших діях. Патріарх Йосип (Сліпий) і парафія свв. мчч. Сергія і Вакха у Римі

7 вересня 1984 року помер предстоятель Української греко-католицької Церкви, Кардинал, Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський Йосиф (Сліпий). 8 вересня – це дата, коли пригадують про утворення парафії для українців-католиків східного обряду в Римі. Варто сказати, що саме архієпископ Йосип (Сліпий) був тим, хто чи не найбільше доклався до цього й був головним ковалем справи заснування парафії для українців у Римі. Відтак, можна сказати, що ці цифри, 7 і 8 вересня, події, що за ними стоять, зійшлися не випадково. Цей збіг наче є підтвердженням, що найбільшим визнанням й винагородою для людини, відзнакою її діяльності, є хороша пам’ять про неї та її досягнення. Щодо Владики Йосипа (Сліпого), у нього таких непересічних та видатних дій багато. Про окремі з них зараз скажемо детальніше.

 

Пастир і духовний лідер

Уже на початку 1963 року митрополит УГКЦ Йосип (Сліпий) приїхав до Рима, оселився у Ватикані. На той момент за його плечима було 18 років, проведених в радянських таборах, а тому – підірване здоров’я і втрачені найкращі роки життя. Водночас, не варто забувати і про плідну та надзвичайно важливу наукову, адміністративну та викладацьку діяльність у львівський період його життя. Одне й інше загартувало дух архієпископа Йосипа і давало йому готовність приймати важливі і потрібні для очолюваної ним спільноти рішення. Таким чином, наприкінці 1963 року в Апостольській столиці підтвердили для галицького митрополита статус Верховного архієпископа, Йосип Сліпий став членом Східної конгрегації. У часі цих подій сам Владика Йосип взагалі озвучував та відстоював ідею створення патріархату для Української Греко-Католицької Церкви.

Ця пропозиція не знайшла належної підтримки у релігійному середовищі Ватикану. Тим не менше, Владика Йосип (Сліпий) продовжував активну діяльність у напрямку налагодження співпраці із осередками Греко-Католицької Церкви, підтримував та всіляко сприяв появі греко-католицьких храмів у Римі й в інших населених пунктах, ієрарх вдихнув нове життя в діяльність Українського богословського наукового товариства і відновив видання декількох богословських часописів, клопотався про заснування навчальних закладів.     

Парафія в Римі

Одним із найважливіших напрямків діяльності кардинала Йосипа в Римі було відкриття храмів для вірних греко-католицької спільноти й заснування нових парафій. Так, саме Йосип Сліпий впродовж тривалого часу добивався і клопотався про створення персональної парафії для українців-католиків візантійського обряду. Майже одразу після переїзду до Рима він став докладати значні зусилля задля передання Українській греко-католицькій церкві комплексу із храму свв. мчч. Сергія і Вакха та прилеглих до святині будівель. Варто сказати, що цей процес можна означити й словом “повернення”, адже вже в середині XVII століття, після клопотання унійного митрополита Йосифа Велямина Рутського, церкву святих мучеників Сергія і Вакха з прилеглими до неї будівлями передали русинам, які прийняли унію. Комплекс мав стати осідком прокураторів Київської Церкви (унійної). Наприкінці ХІХ століття папа Лев ХІІІ створив при храмі Руську колегію (сьогодні Українська папська колегія святого священномученика Йосафата).    

Відтак зрозумілим є намір кардинала Йосипа, щоб українські греко-католики володіли саме цією святинею. Й цей задум вдалося втілити. У тому ж 1970 році храм повернули греко-католикам, а вже 8 серпня 1970 року відбулася наступна знаменна подія. Цього дня кардинал Анжело Делл’Аква, вікарій папи для єпархії міста Рима, утворив таку парафію. Це було затверджено його декретом “Пастир, що чуває” (“Pastoris vigilantis”). При цьому, зазначалося, що ціллю такої дії є “щоб Христові вірні, які походять з українського народу і проживають в різних куточках Рима, духовно єдналися і отримували належну опіку”. Важливо зазначити, що це місце є не тільки духовним центром для греко-католицької спільноти “вічного міста”, але й важливим культурним та історичним осередком. У 1970-х роках було проведено археологічні дослідження крипти храму святих Сергія і Вакха. Відтак є підстави вважати, що підземні приміщення утворені не в часі будівництва святині, а відносяться до будівлі ІІ століття до народження Христа і були, очевидно, частиною палацу якогось з давньоримських вельмож.

Finis coronat opus

Наприкінці жовтня 1971 року кардинал Йосип освятив відновлений храм та затвердив парафію свв. мчч. Сергія та Вакха. Це дійство супроводжувалося ще й урочистостями з нагоди 375-ліття Берестейської унії та 325-ліття Ужгородської унії. При парафії святих Сергія і Вакха тоді ще й відкрили Музей українського мистецтва і готельний комплекс.

Врешті, 27 вересня 1969 року у Римі було посвячено ще один храм для греко-католицької громади – церкву святої Софії. З цієї нагоди, у своїй урочистій промові, кардинал Йосип говорив про жертву “цілого українського Божого люду”, а посвячений храм назвав “знаком і символом незнищимості Божого храму на землі […] вічно горючим острівцем християнської праведності”. Важко підібрати кращі й більш влучні слова на означення діяльності, яку провадив архієпископ Йосип в Римі після вивільнення з радянських таборів. Результати цієї праці він залишив наступникам й ця спадщина заслуговує на найбільш світлу та вдячну пам’ять.   

Євген Гулюк

Більше інформації можна отримати з наступних джерел:

  1. 1970 – Храм свв. мчч. Сергія і Вакха та дім знову у власності Української греко-католицької Церкви // Українська парафія в Римі [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.ukr-parafia-roma.it/uk/nascosto-6/1293-1970.html
  2. 8 вересня 1970 – Створення персональної парафії для українців-католиків візантійського обряду // Українська парафія в Римі [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.ukr-parafia-roma.it/uk/nascosto-6/1294-8-%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8F-1970.html
  3. Дати з життя та діяльності Патріарха Йосифа Сліпого // Українська Греко-католицька Церква [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ugcc.ua/official/ugcc-today/slipyj/dati_z_zhittya_%D1%96_d%D1%96yalnost%D1%96_patr%D1%96arha_yosifa_sl%D1%96pogo_79007.html
  4. Михалейко А. Римська одісея Йосипа Сліпого із радянської неволі // Тиждень, 2012 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://tyzhden.ua/History/42600

Джерело фото: