Сьогодні, 8 листопада, православні українці та греко-католики в особливий спосіб вшановують Архангела Михаїла та інші небесні сили безплотні*. Зі Святого Письма та церковного Передання ми знаємо, що ангели відіграють велику роль в житті людини та цілих народів. Так що існує ціла богословська наука, яку можна сміливо називати «Ангеологія».
Однак чи справді існують ангели? Пригадуєте, принаймні одна з юдейських сект — садукеї – не вірила в їхнє існування. «Бо садукеї кажуть, що нема воскресіння ні ангела, ні духа», – записано в Діяннях 23, 8. Це був такий собі варіант: «А покажи мені, де це є в Біблії». Бо ж для юдеїв незаперечним каноном була лише Тора (П’ятикнижжя Мойсея), де слова «воскресіння» не було, і «ангели» ніде не називались духами. Як не дивно, але ми не знаходимо в Святому Письмі згадки про те, що хтось із садукеїв увірував у Христа, на відміну від фарисеїв, які мали традицію усної Тори (Передання), і яких чимало прийняли Євангеліє; одним із них був, наприклад, апостол народів — Павло.
Деякі люди впродовж віків бачили ангелів, як добрих, так і злих. З-поміж них виділяються ті, кого в Церкві інколи називають містиками. Досвід спілкування з ангелами отримала в 1930-х роках минулого століття і свята Фаустина (Ковальська), яка була монахинею та мешкала в міжвоєнній Польщі. Дещо з цього вона описала у своєму «Щоденнику», який, до речі, можна придбати українською мовою.
Уже в першому своєму Зошиті сестра Фаустина описує свою зустріч зі своїм Ангелом-Хранителем, який супроводжував її у видінні в Чистилище. «Мій Ангел-Хранитель не відступив від мене ні на хвилину», — пише вона.
У випадку, коли Фаустину атакували злі духи, вона також зверталася по допомогу до Ангела-Хранителя. Цікавий випадок відбувся зі сестрою в каплиці: «Сатана взяв горщик із квітами і зі злістю з усієї сили кинув на землю». На цьому демонська провокація не закінчилась, вночі злий дух шарпав ліжко Фаустини. «Я відразу збудилася і спокійно почала молитися до свого Ангела-Хранителя», — пише вона і продовжує: «Один сатана намагався мене налякати, котом стрибав на моє ліжко і на ноги, а був важким, як кілька пудів». Сестра відбила напад молитвою на вервиці.
Містичні пригоди цим не обмежились. Невдовзі злі духи перегородили дорогу Фаустини та погрожували їй страшними муками за те, що вона руйнує їхні зусилля щодо зведення людей. «Коли я запитала їх: звідки вас так багато? — відповіли мені ті злостиві постаті: з людських сердець, не муч нас». Побачивши ненависть демонів, сестра попросила допомоги в Ангела-Хранителя. «І раптом з’явилася ясна і промениста постать Ангела-Хранителя, який мовив мені: Не бійся, наречена Мого Господа, ці духи не зроблять тобі нічого злого без Його дозволу». Злі духи відразу зникли, а ангел супроводив Фаустину до самого дому. «Погляд його скромний і спокійний, а з чола виривалось вогняне полум’я».
Сестра бачила свого Ангела-Хранителя часто, не лише в монастирі, але й під час подорожі. «Коли у Варшаві ми сіли в поїзд, щоб їхати до Кракова, я знову побачила біля себе свого Ангела-Хранителя, який молився з думками про Бога, а моя душа йшла за ним».
Саме через ангела Господь Бог інколи спонукав Фаустину молитися за інших людей: «Ангел-Хранитель доручає мені молитися за певну душу, і вранці я довідалася, що це була людина, яка у ту хвилину почала вмирати. Господь дивним способом дає мені пізнати, що хтось потребує моєї молитви. Особливо відчуваю, коли потребує моєї молитви вмираюча душа».
Описуючи свій досвід взаємин з ангелами, Фаустина пише: «Ах, як мало люди про це думають, що завжди мають при собі такого супутника і, одночасно, свідка усього», — і закликає: «Грішники, пам’ятайте, що маєте свідка своїх учинків».
Свята Фаустина мала видіння й інших чистих духів. Одного дня, під час адорації, вона побачила надзвичайно гарного духа, який втішив її. «Я один із семи духів, які вдень і вночі стоять біля Божого трону і безперестанку величають Його», — сказав ангел. «Однак цей дух не заспокоїв моєї туги за Богом. Цей дух дуже гарний, а його краса — від тісного єднання з Богом. Цей дух не покидає мене ні на хвилину, усюди мене супроводжуючи», — описала свої враження сестра-монахиня.
Ангели не лише допомагають, втішають та захищають людей. Свята Фаустина розповіла про зустріч з ангелом, виконавцем Божого гніву. «Він був в ясних шатах, обличчя його сяяло, його ноги стояли на хмарі, з хмари громи і блискавки проходили через його руки і тільки тоді торкалися землі». Це видіння спонукало монахиню звернутися зі заступницькою молитвою до Неба.
Сестра Фаустина мала переживання, про які до неї свідчили багато святих, а саме – досвід Причастя з рук ангела. Такі випадки траплялися, як правило, у виняткових ситуаціях. Так і цього разу, не маючи можливості причаститися, монахиня мала в серці велике бажання поєднатися з євхаристійним Ісусом. «Коли моє бажання і любов сягнули найвищого ступеня, раптом я побачила біля ліжка Серафима, який подав мені св. Причастя, промовляючи такі слова: Оце Господь Ангелів… Це повторювалось протягом 13 днів… Серафима оточувало велике сяйво, він яснів божественністю, Божою любов’ю. Був у золотих шатах, а поверх них — прозорий стихар і прозора єпитрахиль. Чаша була кришталева, на ній прозорий воздух. Коли подав мені Господа, відразу зник».
Однак ангели мають певні обмеження. Одного разу сестра Фаустина попросила Серафима висповідати її. «А він мені відповів: Жоден дух на Небі не має тієї влади».
Сестра Фаустина також мала зустріч і з Архистратигом небесних сил. «У день св. Архангела Михаїла я бачила цього Провідника біля себе і він сказав мені такі слова: Господь доручив мені, щоб я особливим чином дбав про тебе. Знай, що тебе ненавидить зло, але не бійся. Хто ж як Бог! — І зник. Однак я відчуваю його присутність і допомогу», — пише у своєму «Щоденнику» сестра Фаустина. «Велику честь віддаю святому Архангелу Михаїлу», — додає вона.
У когось може виникнути запитання: «А що мені з того? Я не бачу ангелів».
Так, справді, більшість людей ніколи у своєму земному житті не бачитимуть духів, ані добрих, ані злих, водночас переживаючи їхню дію у своїй долі. Ба більше, Святі Отці Церкви застерігають від бажання бачити ангелів — ті, хто цим захоплювався, не раз ставали жертвою обману злих духів, або ж просто завдавали шкоди своїй психіці. Контакт із духовним світом у видимий спосіб набагато небезпечніший, ніж робота з електрощитком. Господь через апостола в Священному Писанні сказав, що християни живуть та ходять «вірою, а не видінням». (2 Кор. 5, 7). А «коли ж хтось бачить те, чого надіється, то це не є вже надія; бо що хтось бачить, хіба того надіється», – пише св. Павло до римлян, та підсумовує: «Якже ми сподіваємося, чого не бачимо, очікуємо його витривало» (Рим. 8, 24, 25).
Тоді може виникнути наступне запитання: «То чому одні бачать ангелів, як свята Фаустина, а інші – ні?»
Відповідь на це запитання обширна, бо причини бувають різними. Звернімо увагу на одну з них. Господь знає нашу слабкість, Він розуміє, наскільки буває складно вірити в невидиме та вічне, особливо живучи в світі, зосередженому на видимому і тимчасовому (див. 2 Кор. 4, 18). Тому час від часу Він дає нам свідчення з Потойбіччя, зміцнюючи нашу віру свідченнями інших людей. Насправді чудес у нашому житті чимало, просто треба вміти помічати їх. Не марно сталим став вираз, що «випадок – це псевдонім Бога». Тому, читаючи про досвід Фаустини, є можливість – по мірі своєї віри – розпізнати Божу руку та присутність ангелів у власному житті. Тож, можливо, одного разу, ще під час своєї земної мандрівки, свідком очевидного надприродного станеш і ти.
*Римо-католицька церква вшановує пам’ять Архангелів Михаїла, Рафаїла, Гавриїла — 29 вересня, а спомин святих Ангелів-Хранителів — 2 жовтня.
Андрій Паломник
Також читайте: «Пекло є»: Свята Фаустина Ковальська описала, як там
Свята Фаустина дізналась, що найбільше завдає страждань душам в Чистилищі
Культ Божого Милосердя у Львові: понад 75 років виправданої надії
Повязані записи
