Покинув багатство, щоб стати монахом і служити знедоленим. 5 цікавинок про св. Франциска Асизького

4 жовтня у Католицькій Церкві є Днем пам’яті святого Франциска з Асижу. Хоч святий Франциск жив багато століть тому, сьогодні його приклад надихає і залишається актуальним. Адже заклик Христа “Йди за мною” і нині чують у своїх серцях тисячі людей. А беззастережна і самовіддана допомога ближньому зараз має особливий сенс, адже поруч з нами відбуваються війни, стихійні лиха, різні нещастя. Чому середньовічний багатій, покинув свій затишний дім і всі блага світу цього, аби відкрити своє життя назустріч Христу і “пані Бідності”? Навіщо св. Франциск кинув виклик суспільству, служачи найбільш упослідженій тоді верстві – прокаженим? На ці непрості питання дає відповідь його життя, 5 автобіографічних ноток з якого пропонуємо до Вашої уваги сьогодні.

1. Мріяв бути воїном, а став рицарем Христа. Франциск народився у часи хрестових походів. Жив ними і думав про них. Одного дня, коли Франциск торгував тканиною, увійшов убогий просити милостиню, закликаючи ім’я Христа. Оскільки Франциск так захопився торгівлею сукна, що не бажав переривати свого заняття, то прогнав бідняка. Потім, розкаявшись, він вибіг і помчав чимдуж шукати цього бідного і, знайшовши його, дав йому жменю монет. Це був перший переломний момент у житті Франциска Бернардоне.
2. Голос віри у в’язниці. Під час одного із боїв майбутній святий потрапив у полон. У Перуджійській в’язниці Франциск перебував майже рік. Перебування у ньому так виснажило Франциска, що після сплачення батьками викупу він важко занедужав, і у 1203 році поверувся додому у стані важкої хвороби. Зустріч із людським стражданням була одним із наступних кроків на шляху до глибокого навернення Франциска.
3. Поцілунок прокаженому. Одного разу св. Франциск поцілував прокаженого та подав йому милостиню. Після цього натхнення допомагати бідним і відкиненим людям тільки посилювалося і дарувало радість. У цей час св. Франциск шукав тиші, мандруючи околицями Асижу. Особливим чином торкнулись Франциска слова Євангелії про блаженство убогих і про роздачу матеріальних благ бідним, щоб мати небесний скарб.
4. Радісна бідність. Франциск поглибив ідею бідності: з огидної ознаки зречення світу він створив з неї позитивний, життєвий ідеал, який випливав з ідеї слідування прикладу бідного Христа. Для Франциска монастир був не за стінами, а у всьому світі. Тому він мандрував разом із своїми братами-послідовниками, закликаючи людей до покаяння та стриманого способу життя, до бажання допомагати ближнім. Франциск був прикладом монаха, який внутрішньо зрікшись світу, залишається у ньому, щоб закликати людей до миру.
5. Стиґмати. Ставши напівсліпим через хворобу повік, яку дістав на Сході, повернувся додому, де у нього 1224 року відкрилися рани Христові. Він приховував стиґмати від оточення і намагався впливати на нього більше прикладом власного благочестя і складанням молитов.

Підготовано за матеріалами http://www.ofm.org.u

Повязані записи