Японський письменник Нацуме Сосекі у своєму творі «Серце» пише : «Той, у кому немає піднесених духовних прагнень, – дурень!». Кожен із нас, щоденно дорослішаючи, по-іншому сприймає життя. Ми бачимо мільйони, здавалося б, нездоланних викликів. Ми мусимо змінюватись, ставати сильнішими, щоб гідно протистояти усім випробуванням. Але часто зустрічаємо людей, дивлячись в очі яких, стає не по собі. Адже вони не можуть приховувати ані трагедій, ані радостей. Хтось називає їх наївними дітьми, хтось – мрійниками. Але так чи інакше, вони ніколи не перестають вірити в казки.
Справжнім подарунком для багатьох прихильників цього жанру стала неймовірно красива, добра та щира екранізація усіма улюбленої та знаної історії, написаної давним-давно талановитим Шарлем Перро.
«Попелюшка» (англ. Cinderella, 2015) – американський романтично-фентезійний фільм режисера Кеннета Брана та студії «Walt Disney Pictures».
Головні ролі у фільмі виконали чарівна Лілі Джеймс (Попелюшка), Річард Медден (Принц; також відомий за роллю Роба Старка у культовому серіалі «Гра Престолів»), неперевершена зірка Голлівуду Кейт Бланшет (леді Треймен, зла мачуха), екстравагантна Хелена Бонем Картер (Добра Фея) та інші.
Сюжет фільму такий: юна дівчина Елла в ранньому дитинстві втратила матір. Її батько після довгих років самотності наважився на ще один шлюб, і в старовинному будинку, де Елла провела все своє життя, поселяються три вередливі гості – леді Тремейн і дві її доньки. У той час, поки батько дівчини перебуває поза межами дому, мачуха та злі сестри перетворюють її на служницю, знущаються з неї і називають Попелюшкою. 
Одного разу Елла зустрічає в лісі молодого хлопця, в якого відразу ж закохується. Цим незнайомцем виявився Принц. А далі – бал, розкішна сукня, карета і кришталева туфелька… Думаю, переповідати не варто.
Загалом дуже дивно і надзвичайно приємно побачити в сучасному кінематографі, сповненому постмодерних тенденцій, цинічних поглядів і скептицизму, зовсім безневинну класичну казку, в якій немає жодного підтексту, насмішок над історією, натяків на гендерну дискримінацію, або сучасного переосмислення.
Здавалось би, від нової «Попелюшки» варто очікувати шалених сюжетних ліній, бунтарського духу і розвіювання усіх міфів. Але мене приємно вразило, що автори фільму залишили нам право та можливість знову повірити в диво. В ту казку, якої ми чекали у дитинстві, сповнену чистого кохання, яке не піддається жодним провокаціям часу.
Фільм «Попелюшка», який Голлівуд представив у 2015 р., повністю відповідає канонам, заданим анімаційною кінострічкою 1950 року.
Художники фільму попрацювали на славу, адже світ, який бачить головна героїня, яскравий і сяючий, як і її серце. Не хочу нікого образити, але особисто мені сподобалось, що в цьому фільмі немає жодних феміністичних нахилів, як, наприклад, в «Холодному Серці» чи «Малефісенті».
В «Попелюшці» Принц відповідає усім класичним стандартам: добрий, мудрий, відважний, красивий, розсудливий. Можливо, герої справді надто ідеальні, надто далекі від реальності. Але часом у світі, де в кожного кольору є своїх п’ятдесят відтінків, так хочеться чітко бачити Добро і Зло, уникаючи різноманітних напівтіней.
Особисто для мене цей фільм, зокрема образ головної героїні, сповнений непідкупного християнського змісту. А ще – важливих цінностей, пояснення яких богословами та філософами часто важко зрозуміти. Проте, я вражена, що Голлівуд, який останнім часом намагається протистояти усім класичним стандартам, цього разу зумів так щиро і віддано продемонструвати їх простим людям і донести до серця кожного глядача.
Саме «Попелюшка», як би дивно це не звучало, може допомогти багатьом із нас зрозуміти: ким би ми були і ким є насправді, якщо забрати від кожного усі нашарування відчаю, скорботи, скептицизму, турбот і буденної байдужості, які для нас не пошкодувало життя.
Історія однієї дівчини, історія великої віри, історія серця, яке не економить щирості, історія про те, що добрі люди заслуговують на диво – ось що я зрозуміла, переглянувши цей фільм.
Колись Сара Блеклі-Картрайт, авторка «Червоної Шапочки» сказала: «Казка – не що інше, як ескіз, що дозволяє нам сконструювати свій власний світ». І якщо ви хочете згадати, що означає «вірити в диво», раджу ще раз переглянути цю стару як світ історію – не просто про дівчину, яка стала принцесою, а про людину, яка не втратила себе, перебуваючи в полоні злих та моторошних обставин життя.
Лідія Батіг
Повязані записи
