Стрес у сім’ї після стресу на роботі – це для нас найважчий досвід. Є кілька порад від святих, як це подолати.
Ми любимо своїх ближніх, вони найважливіші для нас, проте наші взаємини бувають складними. Як подолати стресові ситуації і створити добру атмосферу в сім’ї, коли почуття всіх її членів будуть в пошані?
Святі радять, що зробити для того, щоб подолати складні ситуації і відновити добрі стосунки після незначної або великої сімейної бурі.
1 . Ввічливий, спокійний голос
Святий Йоан Боско говорив: «Лагідна мова, дія, нагадування перемагає все і всіх». Дивовижно, що для відновлення згоди в домі достатньо трохи ввічливості.
Помилка – це не кінець! Це нагода виправити неправильну поведінку і загоїти завдані рани. Слово «виправити» має стати постійним складником нашого словникового запасу. Ми також не повинні забувати про вияв почуттів і словесне заохочення виправитися.
Позитивна сила зміцнює сімейні зв’язки, створюючи таким чином відчуття безпеки. Св. Йоан Боско радить ніколи не нагадувати публічно, а тільки віч-на-віч і з великою лагідністю.
2. Усмішка
Матір Тереза говорила, що «мир розпочинається з усмішки». Усмішка може стати звичкою, яка допомагатиме не тільки нам, а й тим, кого зустрічаємо.
Іноді не легко усміхнутися. Часом це є справжнім викликом, особливо коли дійсність обтяжує нас. Але ми, християни, знаємо правду, яка навчає нас приймати труднощі з любов’ю, щоб наші, наповнені любов’ю дії, несли силу і підбадьорення.
Усмішка впливає позитивно не тільки на нас. Це зразок шляхетного ставлення до інших, спосіб позбутися егоїзму, вигоди, вихід за рамки своїх потреб. Завдяки усмішці життя людей, що нас оточують, стає легшим.
Свята Тереза радила: «Розпочинай кожен новий день з усмішки, навіть якщо тобі не вдалося виспатися. Усмішка може змінити твою долю і долю тих, кого зустрінеш».
3. Ділитися потребами
Святий Йоан Павло ІІ розповідав, що «любов буде запорукою миру тоді, коли люди відчуватимуть потреби інших, як свої власні, і ділитимуться з ними тим, що мають, насамперед духовними цінностями».
Іноді поле взаємодії настільки мале, що його заповнюють лише наші власні потреби, погляди та оцінки, наче інші не мають таких потреб.
Якщо бажаємо позбутися напруження у сім’ї, то ми повинні прагнути рівноваги між тим, чого ми хочемо, і тим, чого хочуть інші, між тим, чого потребують усі, і тим, що сприяє досягненню задоволення кожному з нас.
З цією метою треба створювати і підтримувати дух спільноти, пам’ятати, що всі ми чогось потребуємо, але також можемо щось запропонувати. Зацікавлення, добра воля і прагнення глибшого пізнання тих, хто поруч, сприяє тому, що з’являються нові можливості і ми можемо разом прямувати далі.
4. Перепрошення і пробачення
Св. Йоан Павло ІІ закликав не носити в серці образу, а одразу пробачати і будувати стосунки, наповнені любов’ю. «Ми повинні завжди пробачати, пам’ятаючи про те, що ми самі потребуємо вибачення». У сім’ї немає місця для гордості. Тому пробачення має стати звичкою. Врешті частіше вибачення потрібне нам, ніж ми маємо вибачати інших.
Покірність – це правда про нас. Завдяки цьому ми однаково пізнаємо свої переваги й недоліки, над якими ми повинні працювати. Усвідомлення своїх власних обмежень схиляє нас до вчинків милосердя щодо інших.
Часто вибачення сприймають як чуттєву дійсність, проте, як говорила Мати Тереза, «вибачення – це не почуття, а акт волі». Можна пробачати і плакати від болю.
Вибачення – це відмова від ненависті, відплати злом за зло, образи чи гніву через терпіння, зрештою це відмова від помсти. А це означає спрямування на згоду з іншими.
Як говорила Мати Тереза: «Пробачай, тому що завдяки цьому твій дух досягне миру, як і дух тих, кого ти образив».
5. Терпіння в любові
Колись Мати Тереза сказала: «Коли обдаровуєш когось усією своєю любов’ю, ніколи не відомо, що те ж отримаєш навзаєм. Не очікуй, що у відповідь на твою любов хтось полюбить тебе. Лишень сподівайся, що любов розцвіте у серці тієї людини, а якщо так не станеться, будь щасливий, що вона розцвіла у твоєму».
Є багато речей, які ми б хотіли почути від рідних, але можливо ми ніколи не почуємо цього. Але Мати Тереза заохочує не піддаватися розчаруванню і витривати в любові.
Кожна дія, зароджена зі справжньої любові, рано чи пізно промовить до серця іншої людини. Відповідь не обов’язково може бути виявлена словами. Тому слід вчитися чекати і слухати.
Терпіння дарує мир. Коли ми витриваємо в любові – а любов терпелива – то даємо іншій людині своєрідний кредит почуттів. А скільки ми б самі хотіли отримувати такий кредит? Мабуть, кожен відповість: «Завжди».
Коли ми багато інвестуємо і мало отримуємо у відповідь, може з’явитися емоційна втома. Адже буває, що ми відмовляємося від багатьох речей, щоб зайнятися батьками, потішити чоловіка, чи якнайбільше віддати дітям.
Якщо ми хочемо подолати стрес у сім’ї і емоційне вигорання, ми повинні наповнити дні вчинками любові. Коли все, що робимо, ми робимо з любов’ю, то інвестуємо в інших, але й у себе і стаємо знаряддям миру.
6. Спільно проводити час
Св. Йоан Павло ІІ присвячував частину свого часу катанню на лижах, на поїздки в гори і плавання каяком з молоддю. Він завжди шукав слушної нагоди поспілкуватися з молодими, вислухати їх, поділитися досвідом і знаннями.
Ніщо так не допомагає подолати напругу в сім’ї, як урізноманітнення буденності. Іноді ми впадаємо в рутину, яка спричинює розчарування, втому і навіть взаємне звинувачення.
Скільки «гарного часу» ми проводимо з сім’єю? Спробуйте зробити разом щось нове, наприклад, поїхати на екскурсію. Це може стати чудовою нагодою вийти за рамки буденності і спокійно порозмовляти навіть на серйозні теми.
7. Часто обіймати
Св. Павло закликав християн: «Вітайте всіх братів святим поцілунком!» (І Сол 5, 26). «Святий поцілунок» – це синонім сучасних обіймів – жесту тепла, прихильності і поваги.
Цей же заклик Павло спрямував до чотирьох інших спільнот, а Петро закликав своїх учнів вітатися поцілунком християнської любові. Знак миру під час Літургії походить саме з цієї традиції.
Обійми – це знак миру, вияв щирості. Вони промовляють більше, ніж слова. Обіймайте своїх дітей, обдаровуючи їх ніжністю. І не тільки дітей, а й дорослих.
Наукові дослідження підтверджують, що обійми – це дуже дієві ліки. Достатньо двадцяти секунд обіймів, щоб знизити тиск і підвищити рівень окситоцину, гормону, який зменшує стрес. Обійми зменшують ризик захворювань серця. І заспокоюють, про що знають і діти, і дорослі.
8. Щоденна молитва
Св. Йоан Павло ІІ заохочував просити Бога принести світло у наш дім. Важливо, щоб ми не тільки жили в мирі з іншими, а й мали мир у серцях і уміли про це просити. Господь ніколи не покидає нас, а особливо у важкі хвилини.
Коли ми ставимо Бога на перше місце у нашій сім’ї, то можемо зрозуміти Його любов, долаючи розчарування і сум, що призводять до лінощів. Він дарує радість і сили, завдяки чому можна подолати стресові ситуації.
Мати Тереза говорила: «Радість – це молитва, знак нашої великодушності, внутрішнього зв’язку з Богом».
Переклад: Ольга Гайсенюк
Джерело:Aleteia, Slovo.today
Повязані записи
