Всечесному духовенству,
боголюбивому чернецтву і всім вірним чадам
Львівської єпархії Української православної Церкви
Возлюблені у Христі дорогі Отці, браття і сестри!
Ми вступаємо в особливий час, який святими отцями іменується «весною духовною». Ці великі дні, сповнені покаяння і сугубої молитви, призначені для осмислення всього нашого життєвого шляху: чи правильно ми живемо, в чому помиляємося, як перемогти пристрасті та здобути чесноти? «Бачиш, що робить піст – пише святитель Афанасій Великий – хвороби лікує, бісів проганяє, лукаві думки видаляє і серце робить чистим».
Головною умовою справжнього посту для християнина є примирення з ближніми. Для цього перед початком Посту звершується чин прощення. І це прощення, це примирення має бути правдивим, нелицемірним. Вступаючи у Великий піст, ми повинні примиритися з усіма: з Богом, з ближніми і з собою, мусимо самі простити і попросити у всіх прощення, бо, коли серце наше пам’ятає образи, ми перебуваємо в темряві (І Ін. 2: 11), а день наблизиться тільки разом з примиренням. Святитель Іоанн Златоуст повчає: «Яка користь, коли ми утримуємося від птиці і риби, а братів гриземо і з’їдаємо?». Нам слід звернути увагу на власні гріхи, молити Бога про прощення, і тоді ми не зможемо – не тільки в піст, але й завжди – осуджувати ближнього, гніватися на брата, не пробачати. Пам’ятаймо й слова Господні: “Не судіть, щоб і вас не судили; бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам” (Мф. 7, 1-2). Отже, той, хто хоче спасіння і прощення гріхів, повинен пробачати ближніх, милувати їх.
Кожен з нас знає, що богослужінням Великого посту притаманніособлива тривалість і зворушливий настрій. Особливої суворості досягає стриманість у їжі; особливо старанно в ці дні здійснюються земні поклони та інші подвиги благочестя. Всі ці особливості мають на меті пробудження почуття покаяння в людині – почуття найбільш спасительного і піднесеного.
І воістину, покаяння – це той духовний скарб, якого бажали святі богоугодні люди і який ми покликані стяжати протягом всього нашого життя, а особливо потрудитися зараз, в сприятливий час Святої Чотиридесятниці. Святитель Іоанн Златоуст так говорить про призначення Великого посту: «той, хто поститься правдиво і нелицемірно, той наслідує Христа, на землі уподібнюється Ангелам, наслідує пророків, входить в спілкування з апостолами; за допомогою посту, досягнувши переродження своєї природи, стає з неправедного – праведним, із злого – добрим, із нечистого – благочестивим і таким чиномусвоює собі Христа, скарб життя».
Святий час Великого посту є дійсно періодом особливих зусиль. Це час для того, щоб тверезо і чесно подивитися на себе, на своє життя і стосунки з Богом. Це нелегко, і дуже важливо, щоб ми зберігали думку про необхідність зусиль. Ми не приступимо до цього поприща з сумним виглядом, але з радісною «надією на воскресіння». Наш піст буде проходити в очікуванні Пасхи, торжества Воскреслого із мертвих Христа, яке ми зберігаємо в наших серцях, доки ми постимося. Ми самовіддано боремося, прагнучи очищення душі і тіла, внутрішнього зцілення від пристрастей для більш досконалої участі в славі Воскресіння Христового.
Наступають дні Великого посту, і ми починаємо наш шлях до Господньої Пасхи стежею молитви, стриманості та покаяння.Потрудимось у всякій справі наслідувати приклад земного життя Спасителя, щоб предстати перед Воскреслим Христом «з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого» (Євр. 10, 22). Пробачимо все один одному, залишивши наші образи. Загасимо смиренням полум’я наших пристрастей, прикрасимо душі доброчесним життям, очікуючи «милості Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя» (Іуд. 1, 21). Амінь
Єпископ Львівський і Галицький
м. Львів
Великий Піст 2015 р.
Повязані записи
