Святі Адріан і Наталія, проживши в подружжі лише рік, прославилися за часів правління Максиміана в Никодимії Вифанійській. Цей імператор, ревний переслідувач християн, обіцяв нагороди тим, хто вистежуватиме таємних християн та видаватиме їх владі. Появилося багато донощиків. Одного разу в печері поблизу Никодимії за доносом було схоплено 23 християн, Адріан був їх суддею. Мученицька смерть відважних свідків Христа мала радикальний вплив на нього, Адріан навернувся і відверто заявив про це. Відповідно був схоплений. Один із слуг Адріана доніс Наталії, що її чоловіка запроторили до в’язниці. Наталія злякалась, але дізнавшись, що Адріан страждає за Христа, зраділа, бо також була таємною християнкою. Вона поспішила до в’язниці, щоби підбадьорити чоловіка.
Коли в’язні розповіли Адріану правду Христової віри, його серце загорілося любов’ю до Христа Спасителя і він сказав: “Впишіть і моє ім’я в число ув’язнених, бо я, від сьогодні, християнин і з радістю прийму смерть за Христа”. Кілька днів схоплених християн мучили у в’язниці, особливо жорстоко поводилися з Адріаном, намагаючись схилити його до ідолопоклонства. «Пожалій себе, приклич наших богів», – умовляв його Максиміан. «Нехай боги твої скажуть мені своїми вустами, що вони мені дадуть, коли поклонюсь їм, а якщо вони не можуть говорити, то для чого їм поклонятись?» – відповідав Адріан. В цей час Наталія своїми молитвами та діями як могла підтримувала його. Мученикам почали ковадлом відбивати руки і ноги, після чого тіла хотіли спалити в печі. Та раптом почалась гроза і пішов сильний дощ. Слуги розбіглись, а деякі були вбиті блискавкою. Наталія ж взяла руку Адріана і зберігала її у своєму домі. Дізнавшись, що начальник імператорської армії хоче одружитись з нею, вона сховалась у Візантії. Тут їй уві сні з’явився Адріан і сказав, що вона скоро упокоїться в Бозі. І дійсно, свята Наталія невдовзі померла.
Мощі святого Адріана зберігаються в Римі, в храмі, зведеному на його честь.
Згідно з текстами із «Житія святих»
Повязані записи
