Чи є багата людина по-справжньому щасливою? Чи є багатство таким своєрідним злом? У сучасному суспільстві ці питання є як ніколи актуальними. Розмірковуючи над ними, ми, як справжні християни, відповіді маємо шукати у Слові Божому. Нам потрібно вміти їх знайти. Отже, у Євангелії читаємо: «Ви ж любіть ворогів ваших, добро чиніте їм, і позичайте, не чекаючи назад нічого, а велика буде ваша нагорода, й будете Всевишнього синами, бо він благий для злих і невдячних» (Лк. 6:35). Якщо людина заробила своє майно чесно, може поділитися з бідними, голодними, щоденно приносить подяку Богу за дар життя, за те, що Він дає силу і здоров’я працювати, виконує Заповіді Божі, – то вона є угодною Господу. Апостол Павло говорить: «За те мій Бог виповнить усі ваші потреби, за багатством своїм, у славі, у Христі Ісусі» (до Филип’ян 4:19). Пам’ятаймо, що земне багатство є тимчасовим і справжній скарб, якого потрібно шукати – знаходиться на небесах.
Про те, чому багатство і багаті люди – це не завжди грішники, а бідні та знедолені не завжди «святі», чи справжнє багатство вимірюється грошима, а бідність – їхньою відсутністю розмірковує капелан громадської ініціативи «Дрогобиччина SOS», сотрудник храму Успіння Пресвятої Богородиці Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ (м. Дрогобич) протоієрей Ігор Цмоканич:
«Чи багаті люди обов’язково попадуть у пекло, а бідні гарантовано спасуться і будуть у раю? На перший погляд, коли читати Писання, зокрема Євангеліє від Луки, може скластися таке враження. Майже усі багаті персонажі, так чи інакше, виявлялися немудрими, а хтось-таки попадав у пекло. Але чи воно насправді є так, і чи саме це має на увазі Господь, коли застерігає від небезпеки багатства? Давайте розберемося із цим запитанням. Почнемо дуже здавна. У древності головним завданням було вижити, а для цього потрібна була їжа. Згодом, коли розвилося суспільство, з’явилися гроші, багатства, певні матеріальні накопичення, які були потрібні не самі по собі. Матеріальні накопичення, до речі, не завжди це були гроші, а й одяг, який можна було продати, золото, срібло. Зрештою, це була гарантія завтрашнього дня. Це був знак певної безпеки, того, що ти ще трохи проживеш і зможеш утримувати свою родину. І ще трішечки з часом гроші або матеріальні накопичення сприймалися, як певний інструмент щастя, який дозволяє втішатися життям. Багатство – це був статус, коли з тобою рахуються. Багатство – це певний успіх, влада, впливи, ну, і, можливість собі дозволити все, що хочеш. Біда починається тоді, коли багатство ототожнюється із самим щастям.
Чи насправді у багатстві щастя? У чому щастя людини? Щастя, насправді, полягає не в успіху, не у багатстві, і тим більше не у владі. Бо у тих моментах дуже важко відрізнити, коли ті речі служать тобі, або коли ти від них залежний. Зрештою, найкращі моменти нашого життя пов’язані не з речами, а пов’язані з людьми, стосунками. У чому полягає небезпека багатства? Вона полягає у залежності, коли воно тобі служить, а ти стаєш від нього залежний. Насправді, є люди, які мають шрами з дитинства, і які просто намагаються, немовби, позбутися своїх комплексів шляхом накопичення, награбастання, але щораз, то стають біднішими. Тобто, це люди, які мають гроші, але яким ніколи не вистачає. Скоріш за все, їм і до смерті не вистачить. Чи зробило це їх щасливими? Ні, вони стараються відповідати чиїмось уявленням, категоріям успіху. Чи є насправді щасливі? Навряд чи. Саме про це говорить Євангеліє. Не є багатство злом само по собі, так же само і бідність не є гарантією спасення. Євангеліє нас застерігає від того, щоб ми не стали слугами багатства, не стали залежними від того, що є тільки інструментом. Водночас, Господь у Євангелії нагадує нам про те, що щастя людини не в тому, що вона має, щастя людини у тому, ким вона є, і з ким вона є. Багатство може стати небезпечною підробкою, коли людина розминеться із своїм щастям».
Підготували Юліана Лавриш, Андрій Мандрика
За матеріалами відеоблогу прот. Ігоря Цмоканича для ресурсу «Варто – Галицькі Новини»
Фото – із Фейсбук-сторінки прот. Ігоря Цмоканича
Повязані записи
