Сьогодні ми святкуємо свято Покрови Пресвятої Богородиці, День Захисників і Захисниць України і День Українського козацтва. Про те, яке особливе значення має сьогодні свято Покрови Пресвятої Богородиці для нас, розмірковує сотрудник храму Успіння Пресвятої Богородиці Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ (м. Дрогобич) протоієрей Ігор Цмоканич:
«Будь-яке свято – це не просто нагода відпочити, нічого не робити. Свято – це певна школа віри і життя. Свята є для того, щоб ми змогли щось переосмислити, щось згадати, щось пережити. І водночас кожне свято має в собі певні зернятка надії. Сьогодні ми святкуємо свято Покрови Пресвятої Богородиці. Але водночас ми святкуємо чотири свята: релігійне, національне. Адже згадуємо і воїнів УПА, Захисників і Захисниць України тощо. І святкуємо його в контексті війни, під час якої це свято набирає окремого, особливого значення. Пам’ятаєте, як під час наступу, який, сподіваємося, ще триває, на бронетехніці були нанесені хрести. Знак хреста, який є знаком перемоги життя над смертю, правди над брехнею, набирає ще одного значення – перемоги українського війська над окупантом. Але водночас хрест є не тільки знаком перемоги, але і знаком жертви, знаком ціни нашої перемоги і свободи. Він є знаком любові до кінця. І тому хрест нагадує і про перемогу, і про тих, хто цю перемогу освятив своєю кров’ю.
Покров Пресвятої Богородиці в цьому контексті так же само набирає особливого значення. Свято походить з древньої Візантії, коли місто Константинополь було оточене ворогами. І, здавалося, що немає ніякої надії на порятунок. І тут один блаженний чоловік Андрій побачив над містом простягнутий Покров Пресвятої Богородиці. І це стало знаком порятунку міста. Якщо ми подивимося на історію України, то так же само можемо побачити оцей простягнутий Покров. Руки Богородиці, які тримають над нами Омофор, – це руки волонтерів, які дбають про військо, це руки тих старших людей, які, здавалося би, нічого не можуть, але моляться, молитовно відкриваючи небо для всіх, це руки наших солдат в поту і крові. Але це ті руки, які тримають над нами простягнутий Покров. Для нас цей Покров є знаком надії на перемогу. Тому вітаємо, але водночас і молимося за всіх дотичних до цього свята. Вітаємо і дякуємо Богові за тих, хто тримає над нами Покров».
Підготувала Юліана Лавриш
За матеріалами відеоблогу для ресурсу «Варто – Галицькі Новини»
Повязані записи
