У Євангелії від Івана ми читаємо розповідь про зцілення розслабленого чоловіка. Ісус Христос вчергове проявляє свою велику і безмежну любов і до недужого чоловіка промовляє: «Устань, візьми ложе твоє і ходи!» (Ів.5,8). Про чудо оздоровлення розслабленого чоловіка, як символ нашого духовного і тілесного зцілення, розмірковує сотрудник храму Успіння Пресвятої Богородиці Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ (м. Дрогобич) протоієрей Ігор Цмоканич:
«Дорогі брати і сестри! Починаючи зі світлого свята Воскресіння Господнього або ж Пасхи, читається Євангеліє від Івана. І відразу відчувається, що це дещо незвичне Євангеліє. Воно дуже відрізняється від знайомих нам Євангелій: від Матея, Марка та Луки. Воно дуже глибоке, наповнене символами. Воно, немовби, медитативне, і, в меншій мірі, розповідне. Оцю різницю між Євангелієм від Івана та першими трьома відразу відчувалося у Церкві. І часто говорилося, що Євангеліє від Івана – це духовне Євангелія, або ж – символічне, алегоричне. Саме так його тлумачили і розуміли, але науковці кінця ХІХ поч. ХХ ст. показали, що з усіх євангелістів найточнішим є саме Іван. Так, його мова дуже символічна, але, водночас, він є надзвичайно точним в деталях. Це називається духовний реалізм. Він говорить про певні події, чудеса Ісуса, але, водночас, вказує на щось більше, глибше. Кожна деталь є чимось наповненою. Важливо пам’ятати, що Євангеліє від Івана відрізняється від перших трьох з декількох причин. По-перше, – воно написано до людей, які вже знали про Христа, адже про це розповідалося в Матея, Марка і Луки. Але для багатьох християн, а це вже християни ІІ-ІІІ покоління, Господь був спомином з минулого. Євангеліє від Івана написано не для того, щоб розповісти людям про те, що Ісус робив, ким Він був, але, щоб пізнати Його, тобто, не щоби знали про Нього, але, щоби пізнали Його. Тому в Євангелії багато говориться саме про це пізнання, яке дарує життя. Інакше кажучи, це коли ти знаєш не про Ісуса, а коли ти знаєш Ісуса. Євангеліє від Івана розповідає про діла і вчення Ісуса, але, немовби через призму Церкви.
І ось ми читаємо про те, що в Єрусалимі є Овеча купіль, яка оточена п’ятьма критими переходами. Довший час вважалося, що ця купіль є образом п’яти Книг закону, яка може дати зцілення. Говорилося і вважалося, що п’ять Книг закону вказують людині на спасення, але людина, розслаблена гріхом, не може в нього зануритися і виконати його. Але археологи таки знайшли рештки цієї купелі. Вона не те, що існувала, але і існує дотепер, і є одним із місць, де можна зустріти багато паломників і туристів. Це було місце, біля якого був овечий ринок, на якому продавали тварин, яких згодом приносили в жертву в Єрусалимському храмі. В цій водоймі овечок готували саме до жертви. Згодом цю купіль почали використовувати з іншою метою. Виявилося, що ця купіль має цілющі властивості. До речі, і до тепер на руїнах цієї купелі можна знайти подячні написи за зцілення, які там сталися. Це було місце відоме далеко поза Єрусалимом та Юдеєю. Туди сходилося багато людей, спраглих зцілення, спраглих здоров’я.
І ось відомим у всьому Єрусалимі був розслаблений, тобто людина, яка через певні свої гріхи чи поступки втратила не тільки духовне здоров’я, але і фізичне. Ця людина була, немовби паралізованою. І ось вона лежить недалеко від купелі, але весь час хтось його випереджує. І поволі він, мабуть, до того і звик. Адже його всі знають, жаліють. Так, звичайно, він не живе повноцінно, його життя обмежується цим ложем, на якому він лежить. Але, тоді менше відповідальності, менше ризиків, адже про тебе так чи інакше подбають, пожаліють. Не знати чи хотів він чогось. І ось до цієї купелі приходить Ісус. І це питання про те, чи хоче цей чоловік бути здоровим, на перший погляд виглядає недоречним. Бо, інакше, а чого ж він там лежить так довго. Але, якраз Господь запитує влучно: «Чи хочеш бути здоровим?» Ось правдива причина, чому ця людина так довго лежить біля джерела зцілення. Той, натомість, відповідає, що немає нікого, хто би йому допоміг. Тобто винним для нього є хтось, а не він. А причина одна – бажання бути здоровим. І ось в цьому розслабленому можемо пізнати і себе. Так, ми переживаємо дуже важкий час, випробування, і теж дуже часто очікуємо допомоги від інших. Але ніхто не повинен, бо все починається з цього запитання, поставленого самому собі. А чи ти насправді хочеш бути здоровим? Чи ти готовий взяти на себе відповідальність за своє життя? Чи ти готовий боротися? Натомість, звичайно, ми завжди легко можемо знайти виправдання, яке звільняє нас від відповідальності. Але відповідь, як і у випадку розслабленого, звучить так: чи ти хочеш бути здоровим? Чи ти хочеш цієї перемоги? Чи ти хочеш цієї переміни? Все починається із чесності із самим собою. Господь до розслабленого, як і до нас, каже: «Візьми твоє ложе і ходи». І цей чоловік пішов, хоча був розгубленим. Так, було реальне історичне місце, реальне зцілення цього чоловіка, ім’я якого не збереглося. Але це, насправді, також і про нас з вами. Сьогодні кожного із нас Господь запитує: “Чи хочеш бути здоровим?”»
Підготувала Юліана Лавриш
За матеріалами відеоблогу для Фейсбук-сторінки Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ
Повязані записи
