Хрест – зброя християнина. Хрест – символ перемоги життя над смертю, добра над злом. Пригадуючи хресні муки і страждання нашого Спасителя, ми усвідомлюємо те, якою дорогою ціною відбулося наше визволення з тенет гріха. Апостол Павло говорить: «Бог же показує свою до нас любов тим, що Христос умер за нас, коли ми ще були грішниками. Отож, тим більш тепер, оправдані його кров’ю, ми спасемося ним від гніву» (Римлян 5: 8-9). Про хрест, як символ нашого спасіння, розмірковує настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці Івано-Франківської єпархії ПЦУ (с. Коршів) протоієрей Миколай Гелетюк:
«У сьогоднішньому євангельському уривку читаємо такі слова: «Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною» (Мр.8,34). Для нас, людей ХХІ ст., можливо не до кінця є зрозумілими слова Ісуса Христа, який каже, що треба взяти хрест і йти за Ним. Ще більш не зрозумілими ці слова були для тогочасних жителів Палестини, які знали, що смерть на хресті є ганебною. Хрест на цей час – це щось найстрашніше, що може звучати у серці людини. Зокрема ізраїльтяни, яких розпинали на хресті, а було їх дві тисячі, помирали у страшних муках, і люди за цим спостерігали. Люди бачили, якими страшними є ці муки і страждання. Вважалося, що смерть на хресті – це найганебніша смерть. Тому ці слова Христа не до кінця були зрозумілими його сучасникам, не до кінця розуміємо їх і ми, новозавітні християни.
Хрест – це страждання. Хрест – це труднощі. Хрест – це печалі, яких людина може зазнати у цьому земному житті. І, власне, Господь проклав нам дорогу до спасіння. Святі Отці і вчителі Церкви Христової порівнюють хресне древо із тим деревом, на якому звисав цей заборонений плід. І перші люди, вкусивши плід із забороненого дерева, були позбавлені райського блаженства, можливості перебувати у славі Божій, насолоджуватися вічним щастям. А це дерево, яке освячене кров’ю нашого Спасителя, принесло нам спасіння та відкрило двері до Царства Божого. І цим радіє Адам. А все людство отримало можливість, споживаючи цей плід, тобто Тіло і Кров Господні, унаслідувати вічне, блаженне і щасливе життя з Богом. Через свої страждання і смерть Господь відкрив людству двері до Царства Божого. Апостол Павло говорить: «Бо слово про хрест – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа» (1 Кор.1,18). Сила Божа полягає в тому, що хресне древо, яке раніше було шибеницею, стає святим, адже освячене найдорогоціннішою кров’ю нашого Спасителя.
Ми стоїмо на середині Великого посту. У цей час ми роздумуємо над тим, які страждання і муки перетерпів Господь на хресті. Він це зробив заради спасіння впалого людства. І, як ми знаємо, після мук і страждань наступить Воскресіння. У чому полягає наш хрест? А в тому, що ми готові терпеливо нести всі труднощі, всі страждання на нашій життєвій дорозі, йдучи слідом за Христом. Господь говорить про те, що дорога, яка веде до спасіння, є вузькою і тернистою. У часі Великого посту ми стараємося йти цією вузькою і тернистою дорогою, несучи хрест свого земного життя. Час Великого посту – це найкращий час для того, щоби побачити свою немічність, свою кволість. Період Великого посту – це час для того, щоби визнати свою недостойність».
Підготувала Юліана Лавриш
Повязані записи
