У багатьох місцях Євангелія описуються ознаки Другого приходу Ісуса Христа. Чи справді ми живемо в останні дні? Чи повторюється сьогодні старозавітна історія про Ноя і великий потоп? То все ж таки – коли відбудеться Другий прихід Ісуса Христа? Чи готовий я, якщо це станеться завтра, або, якщо це станеться сьогодні? На ці питання відповідає настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці Івано-Франківської єпархії ПЦУ (с. Коршів) протоієрей Миколай Гелетюк:
«Ні для кого не є секретом, що ми живемо в останні дні. Ніхто не знає ні дня, ані години, коли прийде Господь. Але у Святому Письмі ми читаємо ознаки Його Другого приходу. У Євангелії від Матея, у 24 розділі, Господь говорить про те, щоб ми були пильними, про те, що повстане народ на народ, царство на царство, що буде голод, землетруси. І всі ці місця Священного Писання, які говорять про Його Другий прихід, мають нас застановити на цій думці, а чи не зараз цей час настав? Чи ми не живемо в цьому часі?
Ми маємо пам’ятати слова Святого Писання про те, що Суд Божий розпочнеться із дому Божого. Це говорить про те, що Господь, найперше, судитиме тих, хто носить звання християнин. Тобто, в першу чергу постати на цей суд маємо ми, а не ті, хто не вірує в Бога, хто сумнівається в Ньому. Першими мають дати звіт за своє життя ті, які є християнами, які вірують в Христа, які моляться Йому. Дуже цікаво пише святий апостол Петро у своєму Посланні: «Насамперед затямте собі те, що за останніх днів прийдуть із насмішками глузливці, які житимуть у своїх похотях і говоритимуть: «Де той обіцяний його прихід? Відколи бо батьки поснули, все перебуває так, як було на початку сотворення»» (2 Петра 3, 3-4). І далі він дає відповідь на це запитання: «Не зволікає Господь з обітницею, як деякі вважають це за зволікання, а виявляє до вас своє довготерпіння, бо не хоче, щоб хтось загинув, лише щоб усі прийшли до покаяння. День же Господній прийде, як злодій; і тоді небо з шумом перейде, первні, розпалені, розтопляться, і земля з ділами, що на ній, розпадеться» (2 Петра, 9-10). Апостол Петро акцентує увагу на тому, що будуть ті, які глузують, які насміхаються з того, що Господа немає, хоча і відбуваються якісь ознаки, але приходу немає. Але Петро каже, що цей день прийде несподівано вночі, коли люди будуть не готовими до цього, коли вони не будуть навіть думати про це.
Подібно, як було за днів Ноя, який сто років будував ковчег, і при тому закликав людей до покаяння. Було дуже багато тих, які глузували, сміялися з нього, але це тривало до певного часу, а саме до того моменту, поки Ной із своїм сімейством не ввійшов до ковчегу. Як ви думаєте, що відчували ці мешканці землі, коли почала підніматися вода? Що би вони в цей час хотіли? Вони хотіли б опинитися там, але, на жаль, це було неможливо. І, власне, Господь порівнює цю ситуацію з тією, яка буде в часі Його Другого приходу. У Євангелії від Луки Господь говорить: «Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Чоловічого: їли, пили, женилися, виходили заміж, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчегу; і надійшов потоп, і вигубив усіх їх. Так само сталось і за днів Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували; та того дня, коли Лот вийшов з Содому, линуло вогнем і сіркою з неба, і всіх вигубило. Так само буде й того дня, як об’явиться Син Чоловічий» (Лк.17,26-30). У цьому місці Господь акцентує увагу на тому, що буде дуже подібна ситуація із тією, яка була за цих праведних мужів, – Ноя і Лота.
Перша ознака Його Другого приходу – це те, що Євангеліє буде проповідуватися по цілому світу. Ми знаходимося в тому часі, коли Євангеліє проповідується по всіх країнах, навіть в тих, де існує найбільша небезпека. І жодна людина, коли стане перед Богом, не зможе сказати, що не знала цього. Адже такі можливості зараз створюються по цілому білому світу. Тому Господь говорить нам про те, щоб ми пильнували, щоб були тверезими, щоб були готовими, щоб були уважними. Це означає, що християнин завжди має бути готовим до цієї зустрічі. Дехто стверджує, що головне, – це покаятися. Так, покаяння має дуже важливе значення, але ми повинні також і освячуватися. Покаявшись, ми маємо освячувати себе, свій розум, свої почуття, свої думки. Як це робити? Тільки читаючи Святе Письмо. Сама наука Христа повинна освячувати нас, змінювати нас, націлювати нас на богоугодне і благочестиве життя. Тому закликаю вас, дорогі брати і сестри, задати собі це запитання: «Чи готовий я до зустрічі з Господом?» Чи готовий я, якщо це станеться завтра, або, якщо це станеться сьогодні? Чи готовий я сьогодні сказати: «Прийди, Господи, я чекаю на Тебе!» Якщо ми відчуваємо докори сумління, якщо ми ще не готові, то сьогодні маємо ще час, щоб покаятися. Ми можемо перепросити у Господа, виправити свій світильник, щоб він горів, а не тлів. Ми маємо бути готовими вийти на зустріч Господу, і не боятися цієї зустрічі, але чекати свого Спасителя і визволителя, і славити Його своїми устами і серцем».
Підготувала Юліана Лавриш
За матеріалами програми «7 хвилин про Бога» на платформі Youtube
Повязані записи
