прот. Миколай Гелетюк: «Ми можемо служити Богу, творячи добро своєму ближньому»

Бог – найвища сутність. Йому немає рівних ніде: ані на небі, ані на землі. Що ми знаємо про Бога? Про Бога ми знаємо тільки те, що Він про себе може відкрити. І, звісно, якщо ми пізнали Бога, то отримали відповідь на запитання: а чому саме так, а не інакше ми маємо прославляти Його? Сама форма Богошанування спостерігається через призму Священного Писання, як Старого, так і Нового Завітів. В чому полягає це Богошанування? Богошанування найперше полягає в тому, що ми маємо боятися Бога, тобто маємо мати страх Божий, ми маємо любити Бога і служити Богу. У Писанні читаємо: «Та й тепер, Ізраїлю, чого Господь, Бог твій, вимагає від тебе, як не того, щоб ти боявся Господа, Бога твого, ходив усіма його дорогами, і служив Господеві, Богу твоєму, усім твоїм серцем і всією твоєю душею» (Втор. 10, 12). В житті людини, яка вірить у Бога, мають бути ці три найголовніші моменти. Псалмопівець Давид каже: «Служіте Господеві в страсі й радуйтесь у тремтінні» (Пс. 2, 11).

В чому полягає наше служіння Богу? Нерідко так стається, коли людина, яка постійно молиться, яка постійно щось у Бога просить думає про те, що в цьому і полягає це служіння. Людина до кінця не усвідомлює і хоче, щоб Бог служив їй, а не вона – Богу. Коли ми щось просимо у Бога, коли ми очікуємо чогось від Бога, то, відповідно, хочемо, щоб Бог служив нам. Адже існують моменти, які вимагають служіння з нашої сторони. І, власне, коли ми славимо Бога, коли ми хвалимо Бога, коли ми дякуємо Богу, – це момент нашого служіння Йому. В цей момент ми служимо Богу, подібно до ангелів, які безперестанно прославляють Його вдень і вночі, – про це пише пророк Ісайя. Ми можемо служити Богу, творячи добро своєму ближньому. Адже Ісус Христос говорить: «Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили» (Мт. 25, 40).

Що означає любити Бога? Якою повинна бути наша любов до Бога? Наша любов до Бога повинна бути вищою за любов до своїх рідних, близьких. Адже у Євангелії Господь говорить: «Хто любить батька або матір більше, ніж мене, той недостойний мене. І хто любить сина або дочку більше, ніж мене, той недостойний мене» (Мт. 10, 37). Цими словами Господь акцентує увагу на тому, що наша любов до Нього має бути вищою за любов до своїх найрідніших людей, які завжди поруч. І, власне, страх Божий – це те, що спонукає нас завжди оберігатися від того, щоби не прогнівити Бога. Адже про гнів Бога ми читаємо на сторінках Священного Писання. І, власне, коли проявляється гнів Бога на людину? А тоді, коли людина відступає від Бога, коли людина сумнівається у Бозі, і коли людина зраджує Бога. Якщо говорити про страх Божий, то маємо розуміти, що йдеться найперше про те, що ми маємо боятися прогнівити Бога якимось вчинком або якимось словом. Адже наш стан, наші відносини з Богом мають будуватися на міцних основах вірності і основах ревності до Нього. Господь до свого вибраного народу звертається словами: «Ви служитимете Господеві, Богу вашому, і він благословитиме хліб твій і воду твою. Я віддалю недугу з-поміж тебе» (Вих. 23, 25). Цими словами акцентується увага на тому, наскільки важливо є правильно служити Богу, наскільки важливо є творити волю Божу в цьому земному житті. Якщо людина все робить правильно, якщо людина все робить щиро, то в такий спосіб вона прикликає на себе Боже благословення. Потрібно завжди пам’ятати про те, що той, хто служить Господу, той, хто перебуває у правильних стосунках з Богом, той, хто має любов до Бога у своєму серці, той завжди перебуває під покровом Його благодаті. Закликаю всіх вас до правильного Богошанування.  

прот. Миколай Гелетюк, настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці Івано-Франківської єпархії ПЦУ (с. Коршів)

За матеріалами програми «7 хвилин про Бога» на платформі Youtube