Сьогодні наш багатостраждальний український народ переживає невимовний біль і терпіння. Кожного дня до Бога линуть наші молитви про довгоочікуваний мир. У цей час важких випробувань ми маємо укріпитися у вірі і кожного дня просити Бога, щоб допоміг нам здолати темряву гріха. Про те, що таке справжній мир, що потрібно для миру, і чому Господь плакав над долею Єрусалиму, розповідає настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці Івано-Франківської єпархії ПЦУ (с. Коршів) протоієрей Миколай Гелетюк:
«У Біблії слово мир зустрічається 247 разів. Це слово стало найактуальнішим і найбільш вживаним в устах українців впродовж останніх 77 днів. Навіть сьогодні один чоловік мене запитував про те, коли буде мир. Звісно, що це питання хвилює всіх, адже всі хочуть мирного неба, спокою. А також всі бажають бути впевненими в завтрашньому дні, бо будь-який відчай чи неспокій завжди приводить до дискомфорту у житті будь-якої людини. Якщо проаналізувати тексти Священного Писання, то розуміємо, що подателем миру є Господь. Тобто Він є мир. І це дуже важливо усвідомити.
На сторінках Писання ми читаємо про те, як Господь входив в Єрусалим: «І як наблизився і побачив місто, Він над ним заплакав, кажучи: «Якби й ти цього дня зрозуміло те, що веде до миру! Але тепер воно закрите перед твоїми очима! Бо прийдуть дні на тебе, і вороги твої валом тебе оточать і тебе обляжуть, і стиснуть тебе звідусюди; вони розчавлять тебе й твоїх дітей, які будуть у тобі, і не зоставлять у тебе каменя на камені – за те, що ти не зрозуміло часу твоїх відвідин»» (Лк.19,41-44). Господь плаче над долею Єрусалиму в той час, коли Його радісно вітають, а народ проголошує Його царем. Звісно, що Господь мав би радіти, але Він сумує, і навіть плаче.
І звісно, що виникає запитання: а що ж потрібно для миру? І Єрусалим, і юдеї не прийняли Ісуса Христа. Господь знав серця заздрісних первосвящеників, лицемір’я священників, які не могли змиритися з тим, що Він творить незвідані чудеса, які ніхто з людей не міг творити. І не схотівши прийняти Христа, визнати Його Месією, народ говорить, що не маємо іншого царя, окрім кесаря. Народ замість Ісуса вибирає Варраву. І Господь знав, що за декілька днів наступить час, коли цей народ, який сьогодні кричить «Осанна», в скорім часі буде кричати слова «Розіпни». Господь каже про те, що скільки разів Він хотів зібрати вас так, як та птаха збирає своїх писклят під свої крила. Відкриті обійми Христа, які ми бачимо на голгофському хресті, якими Господь хоче обійняти весь світ, зокрема і місто Єрусалим, є символом того, наскільки великою є любов, і наскільки великим є бажання привести до спасіння всі народи. Руки Господа відкриті для обіймів і нашої української землі. Пригадаймо, що у 1991році Господь дарував нам Незалежність української держави без краплі крові. Впродовж цих тридцяти років ми мали всі умови для того, щоби ходити до храму і молитися. Впродовж цього часу тільки Українське біблійне товариство переклало і видало 12 млн. примірників Біблії українською мовою. Сьогодні це є настільна книга в сім’ї кожного українця. Але чи відкриваємо ми її? Чи читаємо ми Біблію? А чи приймаємо ми Христа в своє життя, в своє серце?
І ось постає запитання: чому Господь плакав над долею Єрусалиму? Відповідь ми знаходимо в Священному Писанні: «А той суд такий: світло прийшло у світ, люди ж більше злюбили темряву, ніж світло, – лихі бо були їхні діла» (Ів.3,19). І саме тому Господь плакав над долею Єрусалиму, бо люди полюбили гріх, темряву. Вони з’єдналися з гріхом і не пізнали, і не прийняли Христа, як свого Спасителя, як Месію, як Царя. І тому дуже важливо є пам’ятати, що не може бути миру без Христа. І коли кожна людина прийме Христа, пізнає Його, з’єднається з Ним, тоді запанує мир. Ми знаємо, що Воскреслий Господь, коли вперше з’явився своїм ученикам, промовив слова: «Мир вам!» Чому Він промовив ці слова? А тому, що ученики були у відчаї, у страху перед юдеями. І саме мир був потрібний їхнім душам і серцям. Тому мир – це не просто припинення війни. Мир – це стан душі. Мир – це стан, в якому має перебувати кожний віруючий християнин. І дуже важливо, щоб в цей воскреслий період часу, коли Господь до кожного із нас каже: «Мир вам!», щоб наші серця були відкриті на цей мир. Тільки Господь є подателем миру. Бо що є любов без Христа? Що таке є правда без Христа? Що таке є мир без Христа? Немає любові там, де немає Христа. Немає правди там, де немає Христа. Немає миру там, де немає Христа. Мир залежить від кожного із нас. Якщо ми приймемо Христа, якщо ми будемо жити з Ним, тоді бажаний нами всіма мир запанує в нашій державі, в нашій сім’ї, в нашому серці».
Підготувала Юліана Лавриш
За матеріалами програми «7 хвилин про Бога» на платформі Youtube
Повязані записи
