прот. Миколай Гелетюк: «Сьогодні ми приходимо до Нього і кажемо: “Прошу Тебе, Господи, допоможи мені, визволь мене від гріха”»

Тільки Ісус Христос може врятувати нас від гріха, прокляття і смерті. У Посланні апостола Павла читаємо: «Це добре й приємне в очах нашого Спаса Бога, який хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди» (1 Тим.2,3-4). Що таке спасіння? Що необхідно для спасіння? Які є перешкоди для спасіння? Хто буде спасенний? На ці питання відповідає настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці Івано-Франківської єпархії ПЦУ (с. Коршів) протоієрей Миколай Гелетюк:

«Дорогі брати і сестри! Продовжуємо нашу програму «7 хвилин про Бога». Тема нашої сьогоднішньої бесіди – хто буде спасенний? Спасіння – це те, що найбільше турбує людство, зокрема кожного християнина. Спасіння із грецької мови в буквальному перекладі означає «визволення», тобто визволення від чогось. І, якщо ми говоримо в контексті Біблії, то розуміємо, що це спасіння від вічної смерті, від погибелі, від гріха. Кожний християнин має бути перейнятий запитанням: а що необхідно для спасіння? Це перше запитання, яке має хвилювати всіх. А друге питання звучить так: а які є перешкоди для спасіння? Адже кожна людина без виключення потребує цього. І весь парадокс полягає в тому, що людина, яка чинить гріх, думає про те, що це її воля, тобто, що хочу, те і роблю. Але дуже поступово вона стає залежною від гріха, стає рабом гріха. Людина виконує вже не свою волю, але волю ворога роду людського. Вона стає рабом, невільником гріха, і вже потребує визволителя, того, хто б допоміг визволитися від цього гріховного стану.

Оскільки наші прародичі Адам і Єва згрішили, порушивши волю Божу, то гріх наших праотців передається з покоління в покоління. Кожна людина є схильною до гріха. Жодна людина своїми зусиллями не може здобути собі спасіння. «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним» (Ів.3,16). Господь не хоче загибелі людства. Господь хоче, щоб людина, яка створена на Його Образ і Подобу, унаслідувала те, що Бог від початку сотворив тим, які люблять Його. І ось питання виникає і виникало у всіх народів. І на цьому багато конфесій маніпулюють, мовляв, тільки той, хто знаходиться в нашій конфесії, є спасенний, або тільки той, хто ходить до нашої церкви, є спасенний. Це не співпадає із євангельською істиною. У Євангелії від Марка Господь каже: «Хто увірує й охреститься, той буде спасенний» (Мр.16,16). Тобто, першою ознакою нашого спасіння є віра. Ми маємо увірувати в Господа, довірити себе Йому. У цьому полягає початок нашого спасіння. У Євангелії від Луки читаємо про те, як апостоли запитують Ісуса Христа: «Господи, чи мало буде тих, що спасуться?» (Лк.13,23). Він відповів їм: «Силкуйтеся ввійти через тісні ворота, багато бо, кажу вам, силкуватимуться ввійти, але не зможуть» (Лк.13,24). Господь говорить про те, що для того, щоб здобути спасіння, необхідно прикласти якісь зусилля. Людина повинна ще і сама щось робити для цього. Звісно, що Господь заплатив за нас велику плату на голгофському хресті.

Всі люди потребують того, хто б спас їх від гріхів. Дуже часто людина каже: «Я не можу визволитися від цього гріховного пороку. Я не можу кинути палити, кинути алкоголь. Я не можу визолитися від гріха лінивства, від гріха осудження». І можна перечислювати гріхи, від яких людина не може визволитися. І на допомогу приходить той, хто помер на хресті, – наш Спаситель. Сьогодні ми приходимо до Нього і кажемо: «Господи, я не можу справитися без Тебе. Я прикладаю свої зусилля, але їх замало. Прошу Тебе, Господи, допоможи мені, визволь мене від гріха». І ось тому у Святому Писанні написано: «Кожний, хто призове ім’я Господнє, спасеться» (Римлян 10,13). Уявіть собі, що людина потопає на воді, і якщо вона кличе когось на допомогу, то хтось може прийти і допомогти. Але, якщо вона не кличе на допомогу, то може потонути. І тільки той, хто кличе на допомогу, той її отримує. Так же само і ми у своєму земному житті маємо кликати на допомогу Господа, щоб Він допоміг нам визволитися від тих чи інших гріховних пороків. Апостол Павло каже: «Бо я не соромлюся Євангелії: вона бо – сила Божа на спасіння кожному, хто вірує» (Римлян 1,16). Ми знаємо про фізичну силу, про силу повітря, про силу води, про інші сили, які є у цьому світі, але немає більшої сили, аніж, як божественна благодать. І, власне, Євангеліє несе у собі цю силу, необхідну нам для спасіння. І саме Євангеліє – це та Книга, яка змінює життя. Із запеклого атеїста вона робить віруючого християнина, а із блудниці, із п’яниці, із злодія – морального чоловіка. Чому? А тому, що в ній присутня сила Божої благодаті. І тому, дорогі брати і сестри, без Божої допомоги ми спастися не можемо. Але ми маємо Спасителя, вірного своєму слову. Ми маємо Того, до якого можемо звернутися, якому можемо довірити своє життя, який може спасти нас від погибелі, гріха і беззаконня. Якщо ми прикладаємо зусилля, то Господь завжди допомагає. Він допомагає тим, які кличуть Його, які славлять Його ім’я, які спасаються Його йменням».

Підготувала Юліана Лавриш

За матеріалами програми «7 хвилин про Бога» на платформі Youtube