Ось і добіг до свого завершення пасхальний період, у якому ми ділилися радістю воскреслого Христа. За 40 днів після Великодня християни відзначають Вознесіння, а ще через десять днів – П’ятидесятницю. Про богословські аспекти свята Вознесіння, його значення для життя християнина розповідає протоієрей Михайло Сивак, проректор Львівської православної богословської академії ПЦУ, священик Свято-Покровського кафедрального собору.
Отче, яке значення має свято Вознесіння для християн?
Коли ми говоримо про Вознесіння, то згадуємо про подію, описану у Новому Завіті, а саме згадує апостол Лука та Марк. На сороковий день після Воскресіння Христос вивів учеників на гору і, даючи їм останні настанови, вознісся на небо. Ця подія являє собою важливий етап нашого спасіння. Коли ми говоримо про спасіння роду людського, виділяємо такі моменти: Різдво Христове, коли Спаситель прийшов у цей світ, коли ми говоримо про Голгофу, яка є викупительною та спасителькою жертвою. Ми говоримо про Воскресіння як перемогу над смертю, але Христос не тільки вилікував нас від гріха і смерті, але й обожив нашу природу, що і відбулося у момент Вознесіння. Христос тілом возноситься у лоно Пресвятої Тройці.
Вознесіння – завершення пасхального періоду, але тим не менше є періодом радісним. Як бачити радість у сучасному світі?
У літургійному житті пасхальний період завершується днем перед Вознесінням, тоді ми востаннє вітаємось «Христос воскрес». Але це стосується богослужбового циклу. Ми, люди, після воскресіння маємо нести у світ цю радість, пам’ятаючи, що Христос сказав, що Він з нами по всі дні до кінця. Радість воскресіння має супроводжувати нас завжди.
Як цього досягнути?
Найперше це досягається участю в Літургії, зокрема Євхаристії. Коли людина відкриє свою душу під час Літургії, щирим сердечним налаштуванням прийме Причастя, вона духовно може відчути присутність Христа Воскреслого.
Хоча маємо сьогодні певні послаблення, як в умовах карантину вірянам відзначити це свято?
Якщо віряни мають велике бажання бути у храмі під час свята, то це можна зробити, однак виконуючи всі необхідні норми. Також можна молитись онлайн.
Христос возноситься, проте духовно залишається разом з апостолами. Як не знищити у собі відчуття Христа поруч?
Навіть після Вознесіння апостоли відчували присутність Христа, зокрема на спільних Літургіях, Євхаристіях. Зараз, з плином століть, люди віддалися більше меркантильному способу життя, відчуття присутності Христа почало притуплятися. Саме тому так важливо відновити у собі духовне життя, каятися у своїх гріхах і боротися із пристрастями, пам’ятаючи слова Спасителя: «Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать».
Зараз у Мережі є чимало дискусій, що християнин має бути присутнім у храмі щонеділі або частіше. Важливо мати Христа у душі. Як ви гадаєте?
На богослужіння маємо приходити, оскільки Христос Сам нас до цього закликає. Яскравим прикладом є притча про весільний бенкет. Весільним бенкетом є трапеза Господня, а в образі господаря бачимо самого Христа. Господар у притчі кликав всіх до себе, але люди, не бажаючи приходити, почали шукати різноманітні виправдання.
Звичайно, Христа можна зустріти всюди, бо Він всюдиприсутній. Однак, не потрібно забувати, що Євхаристія – це є особливий спосіб таємничого єднання людини з Богом.
Розмовляла Оксана Бабенко
Записала Юліана Лавриш
Повязані записи
