Цього тижня розпочався Великий піст для християн східного обряду, за західним обрядом – минулого тижня. Від вчорашнього дня кожен із нас, хто прямує до світлого Христового воскресіння, обрав для себе певні речі, від яких варто відмовитись впродовж сорока наступних днів: хтось відмовився від м’ясного, солодкого, хтось – від музики, гаджетів, соціальних мереж, а хтось – від лихослів’я і озлобленості. Церква пропонує нам «дорожню мапу» посту, запрошуючи взяти участь у роздумах, молитві під час особливих для цього періоду богослужінь, відмежуванні від тілесних пристрастей і спокус. Ми зібрали комплекс висловлювань архієреїв різних конфесій нашого міста щодо того, як використати з користю сорокаденні мандри, прямуючи дорогою Світла і наснаги.
Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ Ігор (Возьняк)
Стартуємо у Великий піст, що триватиме до 28 квітня, до свята Великодня. Церкви прибираються у кольори пісної фіолетової або бордової барви. На моліннях чинимо доземні поклони. Певні особи покидають паління цигарок на час посту, обмежують себе в їжі, вживанні спиртних напоїв, огляданні телевізії чи проведенні довгого часу при комп’ютері тощо. Це певні зусилля над собою, щоб гартувати волю й легше протистояти злу, теж як покута за вчинені гріховні промахи. До усього, дуже велике значення завжди має милостиня! Ось які слова сказав ангел Рафаїл до Товії та його батька Товита: «Милостиня від смерті вибавляє, вона усякий гріх очищає. Ті, що дають милостиню, проживатимуть у достатку. А ті, що чинять гріх та несправедливість, є ворогами своєї душі» (Тов 12,9-10). Зауважмо, що це слова ангела, який у вигляді юнака провадив Товію у Мідію. Цей же ангел так промовив до Товита й Товії: «Як я був з вами, не був я з своєї ласки, лише з волі Божої. … Ви бачили мене, що я їв, але це вам так здавалось» (Тов 12,18-19). Так, ангел – дух,йому їжа не потрібна, вона зникала, а людям видавалося, що він їв.
Як вірні святої Церкви, підходимо до посту з якоюсь особливістю духовного життя. Відразу лине думка про Христове воскресіння, але не без роздумів про Його терпіння й смерті на хресті. Святий апостол Павло звертався до римлян зі словами заохоти, щоб прокинулися зі сну, тобто з духовного дрімання й успішніше застановлялися над своїм спасінням. Він говорив про те, що спасіння приближається, і це правда, бо кожен прожитий день сигналізує людині про вічний сон тіла та безсмертне життя духа. Святий апостол уболівав над духовним станом вірних, закликав покидати вчинки темряви, тобто гріховні практики. Вказував, що життя не полягає на переїданні та пияцтві, наказував покидати розпусту, сварні та заздрощі, що було практикою римської знаті і не тільки. Бажав бачити римлян тверезих, мудрих, світлих, одягнених у Христа, тобто таких, що живуть духом Ісуса. Не хотів, щоб люди жили задля тілесних поганих схильностей. Він бачив вірних Богові людей сильними, які з відвагою служили б Господеві, допомагаючи ближнім. Перестерігав перед суперечками, погордою та осудом ближніх. Апостол навчав приймати людей такими, якими вони є, настановляти їх і не очікувати відразу великих поступів вперед у духовному житті. Велике значення має те, щоб пам’ятати, що ми діти Бога, Небесного Отця, який нас любить, утворив для нас ще в лоні матері безсмертну душу. Будьмо завжди гідними дітьми нашого Отця Неба, не засмучуймо Його беззаконнями, завжди краще жити чесно, як безчесно (із Слова Митрополита у Сиропусну неділю).
Митрополит Львівський і Сокальський ПЦУ Димитрій (Рудюк)
Коротенькі вислови про піст від святих отців і пустельножителів:
- Піст – дар давній, який не старіє, але постійно оновлюється і квітне в усій красі. (свт. Василій Великий)
- Користь посту не обмежуй лишень одним стриманням від їжі, тому що справжній піст полягає в тому, щоб уникати злих справ. (свт. Василій Великий)
- Так, як оливою намащують борця, так піст зміцнює подвижника, тому-то скільки віднімеш від плоті (тіла), стільки додасиш до душі, щоб сяяти їй духовним здоров’ям. (свт. Василій Великий)
- Діти, як квітки, нехай зрошуються водою посту. (свт. Василій Великий)
- Піст – колісниця, що виводить на небо. Піст – мати здоров’я (прп. Єфрем Сирін)
- У кого в серці є лукавство, ненависть і осудження, той спочатку нехай очистить душу свою, і тоді вже приходить поститися і молитися. (прп. Єфрем Сирін)
- Не думай, що піст є важким, тому що він провадить тебе до вічного весілля. (прп. Єфрем Сирін)
- Люблю піст, тому що він – мати смирення і джерело всякої мудрості. (свт. Іоан Золотоустий)
- О, піст! Ти хлібом настановлюєш душі наші до благочестя і сіллю знищуєш сморід гріхів наших. (свт. Іоана Золотоустий)
- Нам не буде ніякої користі від багатьох трудів і подвигів посту, якщо ми не будемо в стані спожити Священної Трапези – Причаститися з чистою совістю. (свт. Іоан Золотостий)
- Хто віддається тільки їжі і задовольняє пристрасть шлунку, той втрачає духовний плід душі; а хто постом висушує плоть (тіло) і уникає переїдання, той приготовляє себе, як скарб, до надії на краще. (свт. Іоан Золотоустий)
- Мета посту полягає не в тому, щоб ми не їли, але в тому, щоб те, що приготували для тебе, з’їв бідний. (свт. Іоан Золотоустий)
- Якщо ти за бажанням постишся, то не будь сумним, але радій, бо він очищає твою душу від отрути. (свт. Іоан Золотоустий)
- Піст, як ліки, але ліки, якби тисячу разів були корисними, часто бувають такими, що не приносять будь-якого уздоровлення для хворого, якщо він не знає, як ними користуватися. (свт. Іоан Золотоустий)
- Піст є заповіддю Божественною і тих, хто його відкидає, бере під свою владу перший злочинець – диявол. (прп. Симеон Новий Богослов)
- Піст – сторож послухові, полегшення сну, здоров’я для тіла і ворота раю. (прп. Іоан Ліствичник)
- Що ж до посту, то він не може однаково всіма дотримуватися, оскільки не у всіх тіл однакова міцність. (прп. Іоан Касіян)
- Остерігайтеся, щоб під час посту не стало знеможеним тіло і щоб кожний із вас не впав у смуток і душа не стала збентеженою. (прп. Ісаак Сирін)
- Будь-який початок є тяжким, так і початок посту, із-за причини зміни в їжі і зміни у нашій поведінці, коли ми зустрічаємось з незручностями і складностями; але терпінням і наполегливістю в дотримуванні посту ми його для себе злегшуємо і зм’якшуємо. (прп. Федір Студит)
- Якщо творите подвиг правдиво, то не гордіться тим, що постите, якщо ж ви цим величаєтесь, то краще споживайте м’ясо. (прп. Ісидор Пелусіот)
- Якщо ти дотримуєшся цього (посту) з дітьми своїми і з усім помешканням твоїм, то будеш блаженним; і всі хто буде дотримуватися цього, будуть блаженними і, щоб вони не попросили у Бога, отримають. (св. Ерма)
- Піст тоді є приємною жертвою Богові, коли він є прикрашеним плодами любови. (авва Федір)
- Коли воно (черево) обмежене, то пожадання залишаються більш спокійнішими і не збудженими. (прп. Ніл Синайський) – (із особистого аканту Митрополита Димитрія у соціальній мережі Фейсбук)
Митрополит Львівський ПЦУ Макарій (Малетич)
З ласки Всемилостивого Спасителя ми вступаємо у час покаяння, час роздуму і ще більшого осмислення наших вчинків. Із батьківським проханням «покайтеся» звертаємося до вірних дітей нашої Церкви, розуміючи таку річ: немає людини, яка б не согрішила чи то словом, чи то ділом, чи свідомо чи несвідомо. Бо людське життя- це вчинки, думки, які ми здійснюємо свідомо чи несвідомо, з власної волі чи з примусу когось іншого.
Великий піст- час «духовної весни», коли ми у молитві і покаянні ще більше зближуємося із Спасителем, розуміючи сенс Його життя.
Великий піст – це час задуматися над собою, самоудосконалитися і очистити свою душу.
Потрібно пам’ятами, що піст був встановлений ще в часі створення перших людей Адама і Єви, коли не вільно було споживати заборонений плід. Пророк Мойсей також тричі постив по 40 днів, просячи у Бога чи то ласки, чи то прощення за своїх братів. І таких прикладів ми зустрічаємо ще багато і Новому, і в Старому Заповітах.
Щаслива є та людина, яка поєднює і духовний і тілесний піст. Саме ці дві складові є запорукою користі. Апостол Яків каже, що віра без діл є мертва-людина вірою заховує піст. Саме тому духовно-моральна складова є важливою лептою нашого особистого життя.
Василій Великий зазначає: «Усі святі дотримувалися посту як певної батьківської спадщини, що передавалася від Батька до сина і сподкоємно одержується так, що і цей набуток з порядком спадкоємства зберігається і до нас»!
Вітаю Вас і прошу посиленої молитви за рідних, близьких і нашу Україну, яка має багато випробувань, спричинених як зовнішнім, так і внутрішнім чинником.
Архиєпископ Митрополит Львівський РКЦ Мечислав Мокшицький
Перед нами 40 днів особливого періоду приготування до особливої зустрічі з Богом. Людина через свою мізерність та грішність повинна постати перед Богом приготовленою, а для цього вона потребує часу. Пророки довго готувалися до зустрічі з Богом, особливо тоді, коли перед ними стояло якесь важливе завдання. Мойсей 40 днів і ночей перебував у пості на горі Синай, щоб врешті отримати скрижалі з Десятьма Божими заповідями. Ілля, зміцнений небесною їжею, йшов 40 днів і ночей до Божої гори Хорив, щоб зустрітися з Богом у тихому подуві вітру. Навіть язичники Ніневітяни, які увірували в заклики до навернення пророка Йони, постили на протязі 40 днів, щоб перепросити Бога і переконати Його вберегти їхнє місто від руйнування. Тим більше Ісус, слідуючи за символікою цього знаку, виходить у пустелю, щоб приготуватися до виконання своєї спасенної місії. Так само й кожний з нас в часі Великого Посту отримує свої 40 днів – час для приготування до особливої зустрічі з Богом в тайні спасіння.
Переживаючи Рік Святості Подружжя і Родини, подумаймо глибше про зустріч з Богом всієї сім’ї і дійсно приймімо піст з релігійних та моральних мотивів, який полягає на утриманні від деяких страв та обмеженні кількості їжі на протязі дня.
До посту додаймо також молитву в сім’ї та в парафіяльній спільноті. В родинах знаходьмо час на щоденну молитву, Коронку до Божого Милосердя або ж спільний розарій. Натомість в парафіях приходьмо на молебні Гірких Жалів, Хресної Дороги та берімо участь у реколекціях. Докладаймо зусиль, щоб наша молитва була угодною Богові, приступаймо до сповіді та часто приймаймо Святе Причастя, аби славити Бога не лише нашими устами, але й чистим серцем.
Піст і молитву доповнюймо добрими вчинками, які називаємо милостинею. Святе Писання багаторазово говорить про обов’язок милостині. Єдиною доброю мотивацією давання милостині є любов, яка на зовні виражається в любові до ближнього. Будучи вірними послідовниками Христа, пам’ятаймо слова Ісуса: „Все, що тільки вчинили ви одному з цих братів Моїх найменших, те ви Мені вчинили” (Мт 25,40). Зв’язок милостині з любов’ю робить її ціннішою від золота, очищенням від гріхів, збагаченням не лише того, хто щось отримує, але й того, хто обдаровує.
Щоб милостиня принесла дійсно добрі плоди, мусить бути насправді даром серця, безкорисливим і щирим. Тому милостиня не може полягати лише на тому, що будемо віддавати комусь те, що нам непотрібне чи є лишнім. Вона повинна бути діленням багатством свого серця з іншою людиною.
Обов’язок милостині стосується кожного: не лише багатих, але й тих, які мають небагато. Бо милостиня – це не лише обдарування матеріальними благами. Адже в милостині важливим є не те, скільки даємо іншій людині в матеріальному вимірі, але щоб це був дар, який випливає з глибини серця і щоб це був дар з любові (із Пастирського послання Архиєпископа Мечислава на Великий піст 2019 року).
Архієпископ Львівський і Галицький УПЦ Філарет (Кучеров)
Ми з вами стоїмо перед сорокаденною пустелею Великого посту! То ж помолимось, щоб з ласки Божої він став для нас духовною пустелею, куди ми вирушимо від світу, маючи при собі молитву, правила постування, роздуми над Святим Письмом. Вправляючись в чеснотах, добрими справами допоможемо один одному отримати максимум користі для духу, душі і тіла від перебування у цій пустелі.
Сорок днів перебував Іісус Христос в пустелі. Він прийшов туди одразу ж після того, як в Йорданських водах прийняв хрещення і взяв на Себе гріх світу (Іоан. 1,29). Ми не можемо знати що відчував Він під тягарем усіх тих гріхів, які були скоєні людьми у всі часи до того дня. Іісус знав, що за звільнення людства Йому доведеться віддати Своє життя. Безсумнівно, Йому потрібна була величезна сила духу, щоб вирушити у Свою Хресну дорогу.
Святий Великий Піст – це справжній духовний скарб нашої Православної Церкви. За одностайним свідченням перших християнських письмових джерел, Чотиридесятниця встановлена апостолами у наслідування сорокаденного посту пророків Мойсея (Вих. 34 гл.) та Іллі (3 Цар. 19 гл.), але головним чином – Господа нашого Іісуса Христа, Який сорок днів постив в Іудейській пустелі (Мф. 4, 2).
Для нас поститися – означає приносити певну жертву, тобто докладати вольових зусиль для обмеження себе в їжі, розвагах та спонукати себе до молитви. А Спасителю не потрібно було ні до чого примушувати себе. Він вже віддав всього Себе у Жертву Умилостивлення. Піст Іісуса Христа був подвигом молитви, а це означає, що і для християн піст завжди має означати перш за все – молитву.
«Піст … животворить і наближає до Бога», свідчить святитель Іоанн Золотоустий. Тому нам треба розуміти, коли ми йдемо шляхом посту, що сам піст не є метою, а лише засобом для досягнення нашої спасительної мети.
Святитель Іоанн Золотоустий повчає нас: «Хто молиться з постом, той має два крила, які легші самого вітру. Такий не дрімає, не говорить багато, не відволікається від молитви. Він швидший за вогонь, піднесений над землею. Завдяки цьому, така людина є особливим ратоборцем проти демонів, оскільки немає сильнішого за того, хто щиро молиться» (із Послання на Великий піст).
Підготувала Юліана Лавриш
Повязані записи
