Розвиваємось чи грішимо?

ukr7З року в рік, використовуючи нові технології, людина стає розумнішою та відкриває для себе світ у всіх його вимірах. Проте все частіше починає руйнуватися її внутрішній стан. Людина деградує морально, втрачає життєві принципи та відходить від закономірних цінностей, які впродовж віків формували внутрішній світогляд кожного нового покоління.

Основні засади світоглядних орієнтирів формувалися завдяки традиціям народів, які передавалися з покоління в покоління. Одним з основних елементів традицій і моральних норм людства завжди була релігія. Вона певним чином регулює норми поведінки кожної особи, і змушує задуматись над вчинками, які формують кожного індивіда.

Ера цифрових технологій – що ми отримали?

Християнські цінності, в центрі яких завжди стоїть Бог як втілення добра і справедливості, дають людині орієнтири для досягнення вічного щастя. Та сучасна людина надто лінива і себелюбна, щоб дотримуватись всіх християнських норм. Вона вже не уявляє себе без сучасних гаджетів, інтернету, кінофільмів. Тепер усі ці елементи формують світобачення людини. Духовний фактор відходить на задній план. А сучасні кумири дивляться на своїх прихильників через “блакитні екрани “.

«Не май інших Богів, крім мене!» – говорить перша заповідь Божа. Але, створюючи собі телекумирів, люди вже не намагаються бути ближчими до Бога, вони навіть не намагаються віднайти власну індивідуальність, а хочуть бути подібними до улюблених героїв. Переглядаючи фільми, людина потрапляє в інший вимір, в якому живе життям персонажа. В такому випадку вона віддає перевагу відчуттям головних героїв. Молитва стає хвилинною справою у перерві серіалу, або відкладається «на потім», коли завершиться фільм.

Цифрові технології дали можливість людині краще пізнати світ. Але населення Землі, відчуваючи необмежену «владу», не використовує їх у призначених цілях, воно ставить на кону духовний занепад перед зомбі ефектом. А далі вже справа часу – люди стають масою, запрограмованою чужими цінностями та ідеалами.

Кіно-казка для дорослих

Kogda_vijdet_Igra_Prestolov_3_sezon_Data_vihoda_z_sezona_serialaСвіт з нетерпінням чекає виходу 5 сезону культового американського серіалу «Гра престолів», який вже встиг завоювати серця мільйонів телеглядачів у всьому світі. Та все ж, враховуючи певні благородні істини, які відображають чимало головних персонажів, у серіалі є багато такого, з чим християнський світ не може погодитись.

По-перше, у цій теленовелі є багато жорстоких сцен. Глядачі спостерігають за кровопролиттямна полі бою, безкарними злочинами, вбивствами невинних дітей. І все це показано зі всіма деталями. Дуже несправедливим для пересічного глядача є переважаючі поразки головних героїв, які закінчуються летальними наслідками.

Одна із головних християнських заповідей Христа є заповідь любові: «Люби ближнього свого, як самого себе». Також Ісус закликав любити своїх ворогів. Навіть тоді, коли його забирали жовніри, він пожалів того, якому учні відсікли вухо, і зцілив його. У фільмі ж показано абсолютну протилежність цим заповідям. Дівчинка Арія, яка стала свідком страти свого батька, дізналась про вбивство матері та брата, бачила на власні очі, як вбивають її друзів, кожної ночі перед сном повторювала імена своїх ворогів, щоб в майбутньому їм помститись. Вона ще зовсім дитина, а вже вбила не одного чоловіка.

По-друге, дана кінострічка показує багато розпусти. «Не чужолож» – говорить ще одна заповідь Божа. Ще одна голосить: «Не пожадай нічого, що є власністю ближнього твого». Не вірний дружині король, не вірна та ж королева. Чоловіки не обмежуються однією супутницею життя, а шукають втіхи на стороні. У серіалі показано людей, які прагнуть збагачення, незаконного завоювання земель – все це абсолютний крах цінностей. Правда, необхідно зазначити, що багато головних героїв виступають проти таких дій, і намагаються боротися із цим злом.

Ще однією важливою частиною кіноепопеї є зрада близьких, друзів. І хоча зрадники не виходять сухими з води, покарання показано дуже жорстоким.

Цінності фільмів – що ми почерпнемо?

Яскравий приклад сучасного телепродукту доводить, що навіть під завісою боротьби за добро, приховуються не зовсім благородні істини та зовсім не велика духовна мораль. Ми можемо скільки завгодно захоплюватися благородними намірами героїв із «Гри престолів». Але методи, які вони використовують у боротьбі зі злом, та сцени, які ми спостерігаємо, є невимовно жорстокими та жахаючими. Тож, перш за все, маємо дати собі відповідь на запитання:чи ми є противниками жорстокості, чи в супереч нормам християнства, ми все ж підтримуватимемо такий кінематограф. Адже прагнення християн – це добро, і те, наскільки довго і терпеливо насаджуватиме його людина у цьому грішному світі, залежатиме її вічне щастя.

Любов Феджора