Окрім традиційних християнських церков у Львові можна нарахувати понад десяток протестантських течій. Однією із них є Церква Адвентистів Сьомого Дня. Особливостями її вчення є вшанування суботи як сьомого дня відповідно до старозавітної традиції, в очікуванні другого пришестя Христа.
Церква організаційно була заснована у 1844 році у США. У Галичині вона поширилася ще за часів Австро-Угорської імперії в ІІ пол. ХІХ ст. Михайло Чеховський, римо-католицький священик польського походження, який першим ознайомив наші землі з адвентизмом, ще 20 січня 1869 року писав: «Серйозний голос застереження пересягнув чудові Карпати, досяг польської Галіції… великого і дуже цікавого міста Лємберга». Офіційно про адвентистів сьомого дня у Львові говорять із 1909 року.
Сьогодні у місті Лева один із Домів молитви адвентистів сьомого дня можна знайти на вулиці Короленка, 1. Про нього і варто розповісти, адже шлях, який пройшла будівля від часу заснування – нелегкий.
Ще у 1708 році, тут було закладено бароковий костел капуцинів, а поряд з ним – монастир. Фундаторкою виступила польська шляхтянка Софія з Любомирських Сенявська. 1787 року, після того як два роки до того орден капуцинів був ліквідований, храм зайняли францисканці і він був посвячений Непорочному Зачаттю Діви Марії.
Тоді й вулиця була названа на честь ордену – Францисканська.
Нинішній вигляд споруда отримала під час реставрації у 1835–1838 роках, після пожежі 1833 року, тоді згоріли образи XVII ст. авторства Юрія Семигновського. Орден був у Львові аж до завершення Другої світової війни, за той час відбулися деякі зміни. Ще у 1840-х рр. вони звели будинок новіціату для тих, хто хотів проходити випробувальний термін у монастир, а також ще декілька будівель.
У 1930-х рр. біля костелу збудували кінотеатр «Pax» (з латинської – «мир»). Тут показували вистави та фільми на релігійну тематику. Від 1939 року його перейменували імені Ф. Дзержинського, а згодом В. Короленка. З 1990 року і до сьогодні на місці кінотеатру знаходиться Російське культурне товариство імені Пушкіна.
Після війни францисканці перебралися до Польщі, забрали з собою майно та костельний інвентар. І територія була поділена між радянськими власниками: у монастирських корпусах була військова частина, костел став складом для неї, через деякий час, у 1950-х рр. – там розташувалася спецшкола-інтернат. Монастирський храм використовувся як кухня і їдальня. Школа існує дотепер. У радянський час було знищено головний вівтар, орга́н, дзвіницю.
І аж у 1997 році у костелі було проведено ремонтно-реставраційні роботи, щоб пристосувати його для молитовного дому.
Сьогодні при молитовному домі збираються групи для вивчення Біблії, проводяться дошлюбні та сімейні консультування, підготовки до служіння, хрещення та вінчання, курси позбавлення від шкідливих звичок, клуб для дітей та молоді «Слідопит».
Оксана Гірчак
Розклад богослужінь:
П’ятниця
19:00 – Богосужіння
Субота
9:00 – Молитовне служіння
10:00 – Суботня школа (дослідження Біблії)
11:30 – Богослужіння
18:00 – Богослужіння
Неділя
18:00 – Дослідження Біблії (поглиблене вивчення)
Понеділок
18:00 – Молитовне служіння
Використані джерела та фото:
- М.Жукалюк «Крізь бурі, шторми, лихоліття»
- www.lvivcenter.org
- theology.in.ua
- nash.lviv.ua
Повязані записи
