Напередодні 14 жовтня, річниці від Дня створення УПА в 1942 році, соцмережі зарясніли відеороликами, на яких школярі співають «Батько – Бандера, Україна – мати».
Як виявилося, ініціаторками флешмобу стали чотири львівські школярки, які виклали відео в TikTok. Далі його підхопили учні з інших міст. Про це повідомляє видання “Вголос”.
Однак школярі не завжди співають пісню самостійно, частіше вони накладають “професійне звучання”, а саме пісню у виконанні 5-ти чоловіків. Як з’ясували раніше журналісти, це учасники ансамблю “Пентархія”,
Хто ж учасники цього таємничого ансамблю? Як виявилося ними є випускники Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича спеціальності ,,Богослов’я”, які належать до ПЦУ.
Пісню у їхньому оригінальному виконанні можна прослухати за посиланням
Один із учасників ансамблю, а наразі клірик Свято-Троїцького кафедрального Собору ПЦУ у Івано-Франківську, Олег Луцан, втім, розповів, що виконуючи цю повстанську пісню не ставили собі за мету стати відомими, але прагнули популяризувати насамперед пісню.
“Вперше ми цю пісню заспівали на основі того відео на якому співає покійний отець Анатолій Зінкевич. Але там був лише уривок цієї пісні. Нам вона тоді так сподобалася, що у 2019 році, коли їхали у машині, то почали її наспівувати. Згодом вирішили виконати повний варіант цієї пісні. І вийшов саме такий варіант , який ми чуємо. Ця пісня стала улюбленою для нас. Перший опублікований запис був на другий день Різдвяних свят 2020 року. Ми також були на храмовому святі в с. Новиця, що поряд із с. Старий Угринів, де заспівали пісню серед священників. Пізніше поїхали у рідний дім Степана Бандери, бо це було сусіднє село. І там записали перше відео у хаті Степана Андрійовича. Після цього, ми поїхали заколядувати до ще одного священника, який був присутній на попередній гостині. І там пані імость зняла нас на відео і його опублікувала. Це був спів домашній, можна сказати, за домашнім різдвяним столом. І буквально, за кілька днів, це відео запримітили у союзі православних журналістів, це проросійський ресурс. І там вони сказали про нас все негативне, що могли придумати. Ми цієї пісні не поцуралися, але стали її ще активніше співати”, – ділиться спогадами Олег Луцан.
Історик і директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка Василь Кметь підкреслив, що, на його думку, повстанська пісня стала трендом невипадково:
“Коли йдеться про популярність цієї пісні і тренд-флешмоб, то, думаю, тут є кілька важливих чинників. У першу чергу, кидається в очі те, що пісня почала раптом звучати у молодіжних відео по всій Україні. Тобто не лише Західна Україна, але у різних регіонах. Тому, здається мені, що це теж вияв протесту, певний виклик тому опору декомунізації, який є помітний у певних середовищах людей, які дуже обережно ставляться до такого контексту. Занадто довго говорилися про Бандеру як про негативного Героя, занадто довго існувало поняття “бандерівців” і це викликає просто опір. Другий контекст – це те, що за змістом пісня – це плач матері за загиблим сином. І тема, яка піднята у народній пісні і з десяток років тому сприймалася просто як елемент ностальгійного спогаду за тим, що відбувалося колись, сьогодні є реальністю. Сьогодні матері ховають синів. Сьогодні бійці-герої повертаються з фронту, мають важкі рани і психологічні і фізичні. Такі, які описані у пісні і це вже є реальність. Третій чинник, момент, коли відбувається трансформація певних ідеологем у молодіжні бренди. Мені більше імпонує таке молодіжне сприйняття, попри весь трагізм ситуації. Це краще, аніж заміна ленінів Бандерою. Можливо, ми стоїмо біля витоків витворення нового елементу молодіжної культури, коли Бандера, чи інші Герої є постатями, які переосмислюються. Таким чином, і переосмислюються певні історичні моменти про які ми говоримо важкими термінами і поняттями”.
Повязані записи
