Людина шепотіла:
«Господи, поговори зі мною!». І лугові трави співали.
Але людина не чула.
І вигукнула тоді людина:
«Господи, поговори зі мною!». І грім з блискавкою прокотилися по небу. Але людина не чула.
Людина озирнулася навкруги і сказала:
«Господи, дозволь мені побачити тебе». І зірки яскраво засяяли.
Але людина цього не бачила.
Вона закричала знову:
«Боже, покажи мені видіння!». І нове життя було народжене навесні. Але людина і цього не помітила.
І заплакала людина у відчаї:
«Доторкнися до мене, Господи, і дай мені знати, що Ти – тут, що Ти є».
І після цього Господь спустився і доторкнувся до людини.
Але, людина, змахнувши з плеча метелика, пішла геть.
Коли ти плакав так довго і твоє серце страждало, – Він бачив кожну твою сльозинку.
Коли ти був самотній і твої друзі були надто зайняті, щоб зробити тобі один телефонний дзвінок, – Він був поруч.
Коли для тебе все перестало мати значення, ти був заплутаний і розчарований, – Він став відповіддю для тебе.
Коли твій погляд просвітлив, і ти побачив сліди надії, – це Він шепотів тобі.
Коли щось радісне сталося і твоє серце було наповнене щастям, – Він посміхався тобі.
Коли все у тебе йшло добре, і ти був сповнений подяки, – це Він благословляв тебе.
Пам’ятай, що щоб не відбувалося в твоєму житті, з чим би ти не стикався, Бог все бачить, про все знає і все розуміє.
Сестра Севастіяна (Карвацька), Голова Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я
Повязані записи
