Відкинувши сучасні архітектурні та будівельні стандарти, кармелітки з Ферфілда вирішили звести свій монастир за старовинними технологіями, зокрема за допомогою традиційного мурування з каменю та зведення дерев’яних конструкцій.
У містечку Ферфілд (штат Пенсильванія) спільнота босих кармеліток зводить монастир за старовинними технологіями, сподіваючись, що він стане «маяком» для наступних поколінь.
Коли сестри Кармелю Ісуса, Марії та Йосифа зрозуміли, що їм стало тісно в монастирі 1940-х років у Гаррісберзькій дієцезії, вони вирішили, що їхній новий дім має бути «збудований на віки» та відображати бачення харизми їхнього ордену, закладене святою Терезою Авільською. Про це в коментарі EWTN News розповіла Кетрін Бауер, директорка з маркетингу та розвитку згромадження. І під цим мається на увазі, що обитель має простояти ціле тисячоліття.

Відкинувши сучасні архітектурні та будівельні стандарти, сестри з Ферфілда вирішили звести свій монастир за старовинними технологіями, зокрема за допомогою традиційного мурування з каменю та зведення дерев’яних конструкцій.
Хоча масштаб монастиря буде скоріше невеликим, за словами Бауер, тут ідеться більше про роботу з каменем, автентичність будівництва з нуля без використання цвяхів, клею та без проведення електрики.
Також читайте: Ordo et Pax: львівський монастир бенедиктинок – традиція, що не боїться викликів

У новій обителі також будуть облаштовані традиційні для минулих епох системи водопостачання, додала вона.
Кошторис цього будівництва, що розпочалося 2013 року і нині виконане орієнтовно на 20 відсотків, становить 100 мільйонів доларів. На сьогодні сестрам вдалося зібрати близько 22 мільйонів доларів.
«Ідея полягає в тому, що протягом наступних 12 або 15 років, які потрібні для цього будівництва, як тільки воно буде завершене, для майбутніх поколінь знадобиться мало або взагалі не знадобиться обслуговування цієї будівлі», — сказала Бауер.
Також читайте: Спадок львівських кармеліток: таємниці колишнього монастиря на вулиці Винниченка

«Отже, по суті, сестри вкладають кошти наперед, аби через 50 літ не довелося замінювати інженерні мережі, покрівлю, стіни та все інше».
Хоча початкова вартість будівництва є досить високою, сестри проявили неабияку винахідливість у пошуку не лише місцевих будівельних матеріалів — каменю та деревини, а й вітражів та вівтаря для своєї каплиці.
Мармуровий вівтар, який відшукали сестри, колись був головним вівтарем у семінарії святого Карла Борромео.
Також читайте: Вперта монахиня і Божа мережа: що поєднує Львів та католицьку медіаімперію

Як зазначила Кетрін Бауер, єпископ-емерит Рональд Гейнер, який виголошував проповідь під час освячення каплиці у 2024 році, зізнався, що кілька десятиліть тому саме за цим вівтарем відслужив свою першу Месу.
«Ми намагаємося врятувати багато з цих речей, і це дивовижно, знаєте, дати цим прекрасним речам дім», — сказала Бауер.
Хоча самі кармелітки ведуть закритий спосіб життя, за словами Бауер, «цей монастир покликаний стати маяком, світлом на горі для всієї громади, куди зможуть приходити віряни, і стати оазою для кожного, джерелом благодаті, розради та святості».
Також читайте: Мати Марія від Хреста (Моравська): Свята, яка не покинула Львова

Усі охочі зможуть бути присутніми на Месі, приймати таїнства та молитися разом із сестрами-екстернами* в монастирі.
Зрештою, зазначає Бауер, місія кармеліток — жити в одному ритмі із серцем Церкви. Уся їхня місія полягає в тому, щоб молитися за священників і за Церкву. І саме так ми збираємося вистояти. Вони є серцем Церкви. Вони — ті, хто підтримує життя, безупинно перекачуючи кров через усе Тіло Церкви.
Також читайте: Бревіарій західного вітру: як я зустріла у Львові блаженну Матір Колумбу
*Сестри-екстерни (від лат. externus — зовнішній) — це монахині контемплятивних (споглядальних) орденів, які є повноправними членами спільноти, однак, згідно з нормами церковного права, не підлягають правилам суворої (папської) клявзури. Їхнє покликання полягає у забезпеченні матеріальних потреб обителі та здійсненні комунікації між затворницькою спільнотою і зовнішнім світом.
Головне зображення: Сестра-кармелітка з Ферфілда кладе цеглу для нового монастиря, 17 липня 2026 року. | Автор: Гейлі Россі.
Також читайте: О. Юзеф Кухарчик OCD: Кому і чому потрібно читати книги св. Терези Авільської
О. Порфирій Шумило ЧСВВ: «Якщо Тереза приходить до нас, то також із допомогою»
«Немає нічого красномовнішого, ніж хрест, змушений до мовчання!». Згадуємо святу Едіт Штайн




