Що треба знати про Попільну середу? Сьогодні в РКЦ розпочинається Великий піст

17 лютого 2021 року у Римо-Католицькій Церкві розпочинається Великий піст, який триватиме впродовж 40 днів. Традиційно цей час приготування до Пасхи розпочинається Попільною середою. У цей день Церква приписує суворий піст, обмежує у споживанні м’яса (тільки один ситний прийом їжі на день). Таким чином саме такий вияв покути віддаляє вірянина від гріха, наближаючи до Бога.

Звичай посипання голів попелом в Попільну Середу залишився нам від історичних обрядів урочистого покаяння. У ранньому середньовіччі голови грішників посипали під час покутних обрядів. А з Х ст. попелом почали посипати не тільки грішників, що каялись, а й всіх присутніх на знак того, що всі в якійсь мірі є грішниками. Обряду урочистої публічної покути нині вже не існує, а саме посипання голів залишилося давнім звичаєм.

Після читання Євангелія і відповідної проповіді священик освячує попіл від спаленого вербового галуззя Вербної Неділі, збереженого з минулого року. Потім він посипає голови вірних попелом у формі хреста, промовляючи: «Пам’ятай, чоловіче, що ти є порохом і в порох обернешся». Часто цю формулу замінюють іншою, взятою з Євангелія: «Покайтеся і віруйте в Євангеліє».

40-денна мандрівка Великим постом починається у Попільну середу і завершується у Великий четвер (не враховуючи неділь). 

Прожити Великий піст у любові та надії до Господа закликав також Папа Франциск у своєму щорічному посланні на Чотиридесятницю:

“У цей час Великого Посту прийняти істину, об’явлену в Христі, та жити нею, означає, насамперед, дозволити, щоб до нас промовляло Боже слово, передане Церквою з покоління в покоління. Ця істина не є ментальною структурою, доступною лише деяким обраним, розумним чи видатним умам, але посланням, яке ми можемо отримати і зрозуміти завдяки розсудливому серцю, відкритому на велич Бога, Який любить нас ще до того, як ми це усвідомлюємо. Цією істиною є сам Христос, Який, повністю прийнявши нашу людськість, став шляхом, що веде до повноти життя, вимогливим шляхом, але відкритим для кожного.

Піст, прожитий як досвід зречення, допомагає всім, хто практикує його в простоті серця, наново відкрити Божі дари і зрозуміти нашу дійсність як істот, сотворених за Його образом і подобою, що в Ньому знаходять сповнення. Той, хто постить, добровільно переживаючи досвід бідності, стає бідним разом з бідними і тим самим “накопичує” багатство отриманої та розділеної любові. Розуміючи і практикуючи піст у такий спосіб допомагає любити Бога і ближнього, оскільки, як навчає святий Тома Аквінський, любов – це рух, що звертає увагу на іншого, сприймаючи його одністю із собою (пор. Енцикліка Fratelli tutti, 93).

Великий Піст – це час для того, аби поглибити віру, тобто впустити Бога в наше життя і дозволити йому «оселитися» у нас (пор. Ів. 14, 23). Постити означає звільнити наше існування від усього, що його обтяжує, а також від перенасичення інформацією – правдивою чи неправдивою – а також продуктами споживання, аби відкрити двері нашого серця для Того, хто позбавлений усього, але, одночасно «повний благодаті й істини» (Ів. 1, 14) – для Божого Сина, Відкупителя”.

Підготувала Юліана Лавриш,

за матеріалами: http://www.kpkatedra.org.ua/ та https://www.vaticannews.va/