Церковний рік, на щастя, збагачений різними великими духовними християнськими святами. І практично кожного дня ми можемо вшановувати пам’ять того чи іншого святого, який прожив важке життя, повне численних випробувань, однак, в той же час – цікаве та радісне, бо воно було цілком і повністю віддане Богові. Таким воно було й у трьох ієрархів та вчителів Церкви – Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого, день пам’яті яких святкуємо сьогодні, 12 лютого.
Кожен із цих святих зробив значний внесок у поширення християнства і має свій день пам’яті. Тоді чому у нинішніх богослужіннях ми прославляємо разом цих трьох праведних архиєреїв святої Церкви? А історія така: за часів імператора Олексія Комнена в Царгороді постало питання, кого з цих трьох святих велетнів духу вважати більшим у святості. І це питання було вирішене так, що самі святі з’явилися Іванові, побожному єпископові міста Євхаїди, і сказали, що вони в Бога – одне, однаково з натхнення Святого Духа самі освячувалися й допомагали в освяченні іншим людям своїми побожними навчаннями. Тоді було вирішено установити свято для прослави всіх трьох Святителів разом.
Церква під час богослужінь такими словами оспівує цих угодників Божих: “Василій – божественний розум, Григорій – божественний голос, Іван – прегарний світильник, три високі угодники й слуги Пресвятої Тройці”.
Варто пригадати, що їх добре виховали їхні батьки, зокрема богомільні матері: Емілія – мати святого Василія; побожна Нонна – мати святого Григорія, та Антуса – мати святого Івана Золотоустого. Святі походили із заможних родин, здобули добру освіту, про що дбали їхні батьки. Це були обдаровані юнаки, котрі мудро використовували час, котрих “пристрасть гнала до науки”, а сам святий Григорій, коли згадує про Василія, пише, що вони знали дві дороги: першу – до церкви і святих її учителів, а другу – до світських шкіл. Ці молоді люди не віддавалися навіть невинним розвагам, не кажучи про ризик наразитися на грішні практики. Ось що значить правильне та святе виховання, котре вкладали батьки в дитячі серця. Так багато залежить від батька та матері, які дбають про праведне християнське виховання своїх дітей і самі служать добрим прикладом у цьому. Хоч мати святого Івана Золотоустого залишилася передчасно вдовою, однак виховала сина згідно з Божим законом і не зважала, що навколо панує нехристиянське оточення!
Тож треба добре замислитися над життям цих трьох святих, котрі походили з багатих родин, здобули якісну освіту, мали успіхи у своїй пізнішій праці, котрим світила висока кар’єра у світі, але усім цим поступилися, стали духовними людьми, проповідували слово Боже, дотримувалися строгих постів, мешкали певний час у пустелі, на самоті. Вони одягалися в просту одежу, були переслідувані, гнані, терпіли погрози смерті, проте не відступили від Божої любові, не стидалися бути інакшими людьми. Адже пам’ятали слова Спасителя: «Кожний, отже, хто визнає Мене перед людьми, того й я визнаю перед моїм Отцем небесним. Хто ж Мене зречеться перед людьми, того й Я зречусь перед Отцем моїм небесним» (Мт. 10, 32-33)…
Підготувала Оксана Войтко
Використані матеріали: charnetskyj.org.ua
Редакція сайту «Духовна велич Львова» вітає усіх християн зі святом. Бажаємо Вам любові, миру та добра! Від щирого серця прагнемо, щоб святі святителі Василій Великий, Григорій Богослов та Іван Золотоустий прикладом своєї жертовності допомагали й нам робити вибір на користь Бога. Хай за їх заступництвом Господь благословить нашу Церкву, наш народ та всіх нас на праведне християнське життя!
Повязані записи
