Щороку 19 серпня ми духовно наближаємося до гори Переображення, яку літургійні тексти називають Тавором. Це надзвичайно гарне свято, яке нам пригадує, що до моменту Переображення Ісуса Христа на Таворі існувало життя. Воно існувало і опісля. На цьому наголосив Преосвященніший Володимир, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ у своєму Духовному Слові на празник Переображення на фейсбук-сторінці Архикатедрального собору св. Юра.
“Сьогоднішнє Євангеліє говорить нам, що Ісус вивів учнів на гору. З цього розуміємо, що Він йшов однією дорогою разом з ними. Цікаво, що Христос не казав, щоб учні йшли самостійно і самі докладали зусиль, а Він би спокійно міг вже на горі об’явитися. Ні, Він ішов разом з ними і виводив їх на гору”, – зауважив владика Володимир.
За його словами, в момент Переображення учні Христа мали велике пережиття світла. Також вони памятали скільки зусиль доклали, щоб піднятися на гору і не хотіли вже повертатися до свого буденного життя. Попри це, Ісус Христос будучи великим педагогом повертається разом зі своїми учнями до їхнього щоденного життя. Згодом, каже єпископ, побачимо як багато чудес здійсниться вже після моменту Переображення.
“Тавор також можна порівняти з горою Синай, на якій Бог дав Мойсеєві Божі Заповіді. Саме постать Мойсея немов би свідчить про це. А Ілля нам нагадує послідовність історії спасіння людського роду”, – додав проповідник.
На його переконання, свято Преображення є особливим також для монашества і для всіх богопосвяченних осіб.
Пригадую собі, каже владика Володимир, у свій час проходив собор монашества, під час якого організовували конференцію на тему: “Переображення у Господі”.
“Під час зустрічі наше монашество в особливий спосіб вдивлялося в ікону Переображення. Напевно було б добре сягнути до текстів конференцій, щоби у своїй пам’яті відновити тему останнього собору монашества і подумати над тим, як нам йти далі у житті після цього собору і після події Переображення”, – переконаний архиєрей.
“В празник Переображення ми благословляємо і освячуємо первоплоди в знак великої вдячності Богу за них. Святий Франциск з Асижу у своїй пісні: “Слава Творцеві всього” низиває землю матір’ю, яка нас годує. Саме тому сьогодні ми вдячні нашій землі і Богові за плоди, які маємо. Вдячні Богові за особливі пережиття Тавору, які нас будуть далі вести у нашому житті. Бажаю всім благословенного свята!” – побажав на завершення Преосвященніший Володимир.
Gepostet von Володимир Груца am Dienstag, 18. August 2020
Повязані записи
