31 травня Католицька Церква урочисто згадує євангельську подію зустрічі Пресвятої Богородиці та матері Йоана Хрестителя Єлизавети. Свято відзначають між урочистостями Благовіщення і Народження Йоана Хрестителя, розповідає Римсько-католицька церква в Україні.
Раніше це свято відзначали лише у Східних Церквах. Проте у 1263 році святий Бонавентура впровадив його в ордені францисканців, а у 1389 році, аби випросити єднання Церкви, яка переживала кризу, Папа Боніфацій ІХ поширив його на цілу Церкву. Офіційно свято було затверджене у 1441 році на Флорентійському Соборі, і до 1969 року відзначалось 2 липня.
Подорож Марії до своєї родички Єлизавети описує перший розділ Євангелія від Луки (Лк 1, 39-56), занзначають в РКЦ. Після Благовіщення Марія здійснила довгу мандрівку (близько 150 км) до гірської околиці, в місто Юди (пор. Лк 1, 39). Вважають, що це було місто Ейн-Карем (або Айн-Карім), в 6 км від Єрусалима, але припускають, що це могло бути і місто Хеврон. З певністю можна сказати, що дорогу Марія долала пішки, ймовірно долучившись до якоїсь прощі.
«Відвідування Єлизавети Марією, не було якимось виразом недовіри Божому Посланцю та перевіркою його слів, оскільки сама Єлизавета, будучи під дією Святого Духа, промовляє: “….щаслива та, що повірила” (Лк 1, 45). Після привітання Діви Марії, здригнулася дитина у її лоні й Єлизавету наповнив Святий Дух. Церковна традиція говорить, що саме в цей момент, Йоан був помазаний Святим Духом на особливе служіння – приготувати Господу дорогу. Йоан – голос волаючий в пустелі – як і його батько Захарія, не міг ще говорити. Але пророцький дух, який після народження Йоана буде промовляти через Захарію, а згодом і через Йоана, сповнює його матір у момент її відвідин Марією», – розповідають на сайті РКЦ.
Зустріч цих двох жінок, що втілює приклад смирення, згадують як другу таємницю радісної частини Розарію: «Єлизавета визнає в Марії Матір Месії, а Богородиця перебуває в служінні. Ця зустріч сповнена радістю та вмінням радіти з дарів, даних іншій людині Богом». Величальний гімн Марії, тканий зі слів Святого Писання, увійшов в щоденну вечірню молитву Літургії годин. Він також згадується у молінні Утрені, а євангельський уривок про відвідини Марії у домі Єлизавети є ключовим у молебні до Богородиці.