Сьогодні, 7 червня 2021 року, роковини смерті священника УГКЦ, письменника, поета Маркіяна Шашкевича. Він прожив лише 31 рік, його родина та він сам потрепали від бідності, однак, це не завадило отцю Маркіяну увійти у історію.
1.Прожив лише 31 рік.
Маркіян Семенович Шашкевич (1811 – 1843) – галицький пророк, “Будитель” народного духу, письменник, поет, священик УГКЦ, культрно-громадський діяч. Відомий ідеями відродження західноукраїнських земель, очільник “Руської трійці”, ініціатор видання альманаху “Русалка Дністрова” (1837), заступник української мови з кириличною абеткою.
Така діяльність у часи Австрійської монархії була досить складною, а нудженні умови проживання пришвидшили смерть отця. Втім, його працю не забули, а після смерті навіть назвали сподвижництвом, сам Маркіян Шашкевич став народним поетом і письменником.
2. Був найстаршим сином у багатодітній сім’ї
Народився Маркіян Шашкевич 6 листопада 1811 року в селі Підлисся, Золочівського повіту на Львівщині, в хаті діда Романа Авдиковського, сільського священика.
Сім’я Шашкевича складалася ще з шести, крім настаршого Маркіяна, дітей. Виростаючи серед сільської дітвори, Маркіян Шашкевич пізнавав народні звичаї і назавжди полюбив рідну мову. Часто гостював у селі Княжому Золочівського району, де його батько був священиком. Рідне Підлисся Шашкевич оспівав у однойменному вірші.
3. Здобув пристойну освіту, але був виключений з духовної семінарії
Після закінчення навчання в дяка у Білому Камені, а пізніше – Львівської і Бережанської гімназії, у 1829 році поступив у Львівську духовну семінарію, і став слухачем філософських студій Львівського університету. Втім, навчався він недовго: за незначне порушення дисципліни його виключили із семінарії в лютому 1830 року (ред. – за офіційними даними, його виключили через “порушення режиму”, але деякі історики переконують, що основна причина – те, що Шашкевич з друзями випив вина у винарні). Паралельно, рідний батько відвернувся від Маркіяна: розрив з батьком хлопець дуже болюче переживає і пише вірша “Син любимому отцю” , який є своєрідним поетичним листом-каяттям.
У цей тяжкий час Маркіян знайшов притулок у маминого брата Захара Авдиковського, який був управителем будинку убогих костелу Св. Лазаря. Він допомагав дядькові у канцелярських справах, веденні документації, займається самоосвітою.
5. Виступав проти заміни кириличного алфавіту в українській мові на латинку
Відстоюючи українську мову, Маркіян Шашкевич виступав проти впровадження до українського письма латинського алфавіту. Зокрема, з цього приводу у 1836 році в Перемишлі він видав брошуру “Азбука і Abecadlo”, тиражем 3 тис. примірників, на кошти, зібрані серед семінаристів. Поява такого видання була своєчасною і мала велике значення. За словами Якова Головацького багато років потому, якби галичани в 1830-х роках прийняли латинську абетку, руська народність на Західній Україні би зникла.
6. Створив перший шкільний підручник українською на Галичині
Прагнучи полегшити народові шлях до освіти, Шашкевич склав перший в Галичині шкільний підручник для дітей – “Читанку для діточок в народних школах руських”. І саме Шашкевич ввів таке знайоме й милозвучне слово в українську мову як “читанка”.
Книжка містила відомості для дітей про рідну землю, родину, село, місто, пори року, народні казки і поетичні мініатюри тощо
7. Сприяв виданню альманаха “Русалка Дністрова”
1837 року в Будапешті видали довгоочікуваний альманах “Русалка Дністрова”. Тоді, коли у Великій Україні була вже “Енеїда” Котляревського, два збірники пісень Максимовича, повісті Квітки-Основ’яненка та багато іншої літератури, на Галичині вийшла лише “Русалка Дністрова” – перша книжка народною мовою, українським алфавітом Перший тираж складав близько 1000 примірників, але тільки 200 “пішло у світ”, основну частину тиражу у Львові затримала цензура та була конфіскована. Уцілілі примірники стали доступними лише після революції 1848 року. “Русалка Дністрова” містить народні пісні, складання, переклади та “старину”.
8. Поезію Шашкевича переклали на понад 15 мов
Твір Шашкевича “Веснівка” й досі вражає своєю мелодійністю та артистичністю форми, де в образі “Квітки” втілена доля молодої галицької літератури. Вірш переклали понад п’ятнадцятьма мовами світу: білоруською, болгарською, німецькою, англійською, французькою, угорською, китайською, вірменською, а також – італійською, естонською, іспанською, каталонською, литовською, грецькою, скандинавськими мовами, грузинською та багатьма іншими.
9. Першим серед українців почав писати сонети
Шашкевич першим в історії української літератури почав писати сонети. Для 22-річного юнака в тодішніх умовах особливим було бажання поставити людський розум понад усе, що й відображено у більшості його віршів. У сонетах також знайшли відгуки реального життя хлопця, очікування і врешті – зустріч із коханням.
Особливе місце у літературному доробку Маріяна Шашкевича посідають “Псалми Русланові”, які є зразком поезії в прозі. Слово “Руслан” тут вживається як синонім до слова “русин”, тобто українець. З ініціативи Шашкевича, деякі семінаристи останнього курсу вирішили виголошувати по львівських церквах проповіді руською мовою. Збереглося свідчення, що у жовтні 1836 року одночасно цю справу започаткували троє – Маркіян Шашкевич у церкві св. Юра, Юліян Величковський – в Успенській церкві, а Микола Устиянович – у церкві св. Параскеви.
10. Успішно перекладав на українську літературні твори
Плідною була діяльність Шашкевича-перекладача, який зробив більш доступними для українців сербські народні пісні, Краледвірський рукопис Вацлава Ганки, здійснив повний переклад “Слова о полку Ігоревім” – це був перший її переклад українською мовою, але до нас дійшов лише уривок – “Плач Ярославни”, датований 1833 роком і написаний гарною літературною мовою.
Фото: Збруч
Повязані записи
