Про це розповіли на офіційній фб-сторінці Православної Церкви України.
“Цей святий по-особливому шанується нашою Церквою як засновник українського чернецтва, а також як фундатор кількох святих обителей, зокрема і Києво-Печерського монастиря, що довгий час був духовним і просвітницьким центром на наших землях.
Святий Антоній народився незадовго до Хрещення Руси-України, у 983 році в місті Любеч, неподалік від Чернігова. У святому Хрещенні був названий Антипою. З юних літ він усамітнювався для молитви та мріяв про паломницьку подорож на Святу Гору Афон. Божим Промислом мрія Антипи збулася, і там він був пострижений у монахи і наречений чернечим ім’ям Антоній. Багатьох він вражав особливим послухом та покірністю, надзвичайним смиренням. За Божим одкровенням був посланий своїм духовним наставником для служіння на батьківщину.
У 1013 році Антоній оселився в печері на дніпровських пагорбах. Але в скорому часі був змушений знову повернутися на Афон через те, що не міг бачити кровопролитної міжусобиці між київськими князями. Вдруге на рідну землю він повернувся у 1028 році, коли великокняжий престол посів Ярослав Мудрий і на Русі запанував мир.
Маючи любов до самотності, Антоній оселився в печері на пагорбі над Дніпром, де тепер знаходиться Києво-Печерська лавра. Дуже швидко люди, дізнавшись про цього подвижника, почали приходити до нього на молитву, навчаючись та беручи приклад з преподобного. У печерах біля місця його духовних подвигів стали добровільно селитися ченці. Так почали утворюватися так звані Ближні й Дальні печери Київської лаври.
У 1068 році Антоній вирушив з Печерської обителі до Чернігова. Там святий облаштувався в печері на Болдиних горах, і невдовзі там так само, як у Києві, виник новий монастир. Повернувшись до Києва, преподобний продовжив подвижницьку діяльність.
Останні роки свого життя преподобний Антоній піклувався про те, щоби побудувати велику церкву. У 1073 році разом із преподобним Феодосієм та братією Київського монастиря Антоній закладає Успенську церкву на місці, вказаному чудесним чином. Але вона була побудована вже після його смерті. Упокоївся преподобний у віці 90 років, в липні 1073 року. Як свідчить Передання, його мощі не були віднайдені і досі покояться десь у печерах.
Господь нагородив святого багатьма Своїми дарами: він мав дар передбачення, а своєю щирою молитвою зціляв багатьох людей від різних недуг. Преподобний Антоній Печерський був канонізований у 1133 році. Тож вже понад 9 століть ми вшановуємо цього святого, маючи за приклад його істинну полум’яну віру та віддане служіння Господу і ближнім”.
Фото із сайту “УНІАН”
Повязані записи
