Дуже часто у нашому житті ми не можемо змиритися з волею Божою щодо нас. Ми не у змозі прийняти волю Творця, хоча Господь завжди вибирає для нас унікальну місію, яку ми несемо у світі. Як немає двох однакових людей на землі, так немає і однакових завдань. Доручення від Бога для людини може бути подібним на інших, але не таке саме.
Одного дня Господь покликав Іону для пророчої місії в Ніневії. Але замість того, щоб виконати Боже повеління він сховався.
Важливо, що на початку шлях Іони, це курс «донизу» в духовному значенні. Утеча від Бога завжди характеризується дорогою вниз. Зовнішні обставини ніби навмисно складаються так, що людина стрімко скочується на дно. Буває, вона настільки обтяжена життєвими негараздами та турботами, що утеча від Бога спершу може супроводжуватися певною ілюзією легкості: обмеження й заборони залишилися позаду.
Забравшись на борт корабля, Іона спустився до каюти. Зовні все було тихо й спокійно, корабель набирав хід, мирно гойдаючись на хвилях. Незабаром почався шторм…
Намагаючись полегшити судно і заспокоїти море, моряки скидали вантаж за борт. Шукаючи порятунку, кожен звертався до своїх богів, а Іона тим часом мирно спав (Іон. 1: 15).
Господь зумовив цей шторм, щоб спонукати Іону до виконання покладеного на нього завдання. Творець не карає непокірного слугу, а звершує його порятунок.
Злякавшись великого шторму, корабельники вирішили кинути жереб, щоб довідатись, через що їх спіткало таке лихо. Жереб випав на Іону. Пророк зізнався у своєму гріху і сказав: «Так, я згрішив перед Господом! Киньте мене в море, і буря втихне». Коли його кинули у море, буря втихла. З волі Божої пророка проковтнула величезна риба, яка в Біблії названа китом. Іона три дні і три ночі пробув у череві кита, молячись Богу про помилування. Тут Господь явив особливу Свою славу, Він зберіг його неушкодженим у рибі і помилував його. Тільки в утробі гігантської риби пророк нарешті усвідомив своє справжнє становище, після чого звернувся до Бога в молитві.
Через три дні кит викинув пророка живим на берег. Після цього Іона пішов у Ніневію для виконання волі Божої. Цілий день він ходив містом і проповідував усім, кажучи: «Ще сорок днів, і Ніневію буде зруйновано!» Мешканці повірили його словам. Вони, разом з царем, наклали на себе піст, стали молитися і каятися у своїх гріхах. І Господь помилував їх.
Та Іона заремствував на таке милосердя Боже і просив собі смерті у Бога. Ймовірно, він гадав, що його вважатимуть лжепророком.
Господь і цього разу вразумив Іону. Перед наметом, який Іона розкинув для себе поблизу Ніневії, за одну ніч виросла велика рослина і захищала його від сонячної спеки. Але на другий день черв’як підточив цю рослину, і вона всохла. Пророк вельми сумував за всохлою рослиною.
Тоді Господь сказав йому, ти жалкуєш за рослиною, над якою не трудився і якої не плекав. То хіба ж Я можу не пожаліти Ніневії, міста великого, в якому багато людей, не здатних розрізнити, де права, а де ліва рука, і безліч худоби?
Ось така чудесна подія. Вона навчає нас, що втекти від Бога неможливо! Ми можемо змінити місце проживання, країну, материк, але всюди ми будемо перед очима Творця. Пророк Давид підтверджує попередні слова, говорячи: «Куди я піду від Духа Твого, і куди я втечу від Твого лиця? Якщо я на небо зійду, то Ти там, або спущуся в шеол ось Ти! Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря, то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!» (Пс. 139: 7-10).
Насамкінець варто зауважити, що Бог не переслідує людину, щоб покарати її, але у Своїй любові вживає заходів задля її спасіння та навернення.
Отож, кожен із нас повинен відповідально підходити до місії, яку поклав на нас Господь!
Повязані записи
