“Святість – у веселощах”. 10 найнеймовірніших подій з життя святого Івана Боско

Він започаткував особливу педагогічну методику – запобіжну систему виховання. Замість того, аби зосереджуватись на заборонах в покараннях, святий покровитель молоді закликає вчителів надихати молодих людей до корисних занять. Основою запобіжної системи є любляча присутність наставника не лише у процесі навчання, а й під час розваг та відпочинку. Важливо розділяти з молоддю усе: навчальний процес і відпочинок, аби дати їм відчути, що Бог хоче не лише їхньої мудрості, але й радості. Бо кожен з нас створений для щастя, на переконання святого Івана Боско.

Сьогодні “Еспресо.Захід” нагадує найнеймовірніші 10 фактів з життя святого покровителя молоді.

Навернув Гюго

Найвідомішим письменником, із яким, за свідченням самого дона Боско, він двічі зустрічався у Парижі і якого він навернув, був Віктор Гюго.

Його учні вижили під час епідемії холери

Улітку 1854 року в Турині спалахнула епідемія холери, епіцентр якої був у Борго Дора, збірному пункті іммігрантів неподалік ораторію дона Боско. У Генуї від холери померло вже 3000 людей, упродовж місяця в Турині занедужало 800 і померло 500 осіб. Мер міста звернувся до городян із закликом про допомогу, але добровольців, готових доглядати за хворими чи перевозити їх до лазарету, не знайшлося. Усі були охоплені панікою. Дон Боско збирає своїх хлопців і обіцяє: “Якщо ви доручите себе благодаті Божій і не скоїте ніякого смертного гріха, то запевняю вас, що ніхто з вас не занедужає на холеру”. Він просить їх доглядати за хворими. Хоча вихованці дона Боско перебували в постійному контакті з ураженими епідемією, жоден із хлопців не занедужав.

Святий, який мав дев’ять професій

У роки навчання він знайшов час для того, щоб або з метою заробітку, або для власного задоволення бути пастухом, фокусником, акробатом, кравцем, ковалем, барменом, пиріжником, вів рахунок при грі в більярд, грав на органі і на спінеті. Пізніше він укладатиме пісні.

Перший святий, який дав інтерв’ю

В 1884 році дон Боско давав інтерв’ю репортерові газети “Журналь де Ром”.

Під пильним оком поліції

Ораторій дона Боско постійно перебував під постійним наглядом поліції, бо політичні діячі були стурбовані революційним потенціалом сотень підлітків, які коряться донові Боско за першим словом.

Божевільний святий

Дон Боско постійно переїжджав зі своїми підлітками з одного убогого приміщення в інше, але з абсолютною переконаністю говорив їм про просторі ораторії, церкви, будинки, школи, лабораторії, про тисячі підлітків і численних священиків, що будуть із ними. Через це друзі вважали його божевільним і навіть намагалися помістити його у лікарню. Вражало одне: тим, хто говорив йому, що дійсність нескінченно далека від його описів (будинку, школи, церкви тощо) і з роздратуванням запитував його: “Але ж де все це?”, він відповідав: “Я не знаю, але все це існує, тому що я це бачу”.

Дон Боско – промисловець

1883 року друкарня дона Боско була кращою друкарнею в Турині. 1884 року на Національній виставці промислових виробів, наукових досягнень і творів мистецтва донові Боско було надано особливу галерею. Він був першим священиком, який підготував експозицію на національній промисловій виставці. Один з істориків пише, що люди, які читали вивіску, спершу сміялися, думаючи, що йдеться про звичайні кустарні вироби, але, оглядаючи експозицію, були вражені: вони могли ніби наочно простежити весь процес створення книги – від зібраного ганчір’я, з якого робиться папір, до готового тому із сотнями гравюр у чудовій палітурці.

Святі вихованці

Восьмеро святих та блаженних були вихованцями й соратниками дона Боско. Серед них – Доменіко Савіо, який у 15 років стане святим, майбутня фундаторка конгрегації “Дочок Марії Помічниці християн” Марія Маццарелло, спадкоємець дона Боско – Мікеле Руа, засновник конгрегації з виховання дітей Луїджі Оріоне.

Революція у вихованні

З погляду прийнятої в той час системи виховання, заснованої на авторитарній владі вихователя, це була справжня революція, що поставила все з ніг на голову. Дисципліни належало досягати не покаранням, але переконанням, а ідеалом слухняності була не бездоганно вибудована шеренга вихованців, а юрба навколо вихователя. Веселощі були природним джерелом надприродного. “Ти повинен знати, – пояснював маленький Доменіко Савіо щойно прибулому товаришеві, що тут наша святість – у веселощах”.

Чудесне “Воскресіння” дона Боско і сила молитви вихованців

Після важкої місіонерської роботи з підлітками дон Боско тяжко захворів. Це був 1846 рік. У нього була сильна кровотеча, лікар запевняв хлопців, що Дон Боско у дуже тяжкому стані і смерть близько. 8 днів дон Боско провів на межі між життям і смертю. Хлопці пообіцяли, що щодня вони будуть молитися за святого. Дехто з вихованців постановив, що буде молитися вервицю щоденно до кінця свого життя, якщо дон Боско одужає. Дехто на кілька місяців залишив себе на хлібі і воді, задля того, щоб святий одужав. Коли святий одужав, то сказав такі слова: “Я вам завдячую своїм життям, тому віднині і назавжди, воно належатиме лише вам”. Після цієї події дон Боско ще більше розуміє свою місію, пов’язану з молодимим особами, які своїми молитвами витягнули його з хвороби і з того моменту починається його ще інтенсивніша праця заради хлопців.

Джерело: “Еспресо-Захід”