Святий Юрій – хто він, коли прийшов до Львова і як став тут своїм?

Рельєф на фронтоні готелю “Жорж”, скульптура над собором святого Юрія, пам’ятник на площі Григоренка, а також сюжетна сцена на стіні ренесансної пам’ятки Львова – каплиці Боїмів… На різних висотах і в відмінному вигляді, у найнесподіваніших форматах та цілком неочікуваних типажах святий Юрій живе на львівських вулицях поруч із поколіннями мешканців міста. Замахнувшись на лютого змія списом (подекуди і мечем), він утверджує перемогу над злом та ворогами. На сьогодні святий Юрій вважається головним патроном міста, а його день – є також і днем Львова. Саме тому варто сказати про нього та його зв’язки з містом більше. 

Що відомо про святого Юрія?

Святий Юрій Змієборець (також святий Георгій) – це християнський мученик, святий, воїн. Він жив у ІІІ столітті у місцевості Каппадокія (Мала Азія), походив із заможної родини. Виховувала його мама, бо батька покарали на смерть за віру у Христа. Безумовно, вона розповідала синові про батька, а також навчала його Святому Письму. Досягнувши повноліття, Юрій пішов на військову службу, а незабаром навіть став поважним воєначальником. Однак, відмовився виконувати наказ імператора Діоклетіана, спрямований на переслідування християн. 

Правитель наказав віддати Юрія на тортури. Той з гідністю усе витримував, але все ж загинув мученицькою смертю у 303 році. Церква нарекла його Побідоносцем, він став покровителем воїнів. Зображають його у вигляді вершника, який вбиває списом змія.  

Святий Юрій (Георгій) і ті, хто з мечем

Нічого дивного, що святий Юрій став патроном воїнів, але також він був і патроном правителів. Вперше його почали вшановувати у часи візантійського імператора Костянтина. Також цей святий був у особливій пошані серед тих правителів, які керували на сучасних українських теренах в давнину. Патроном хрестителя Русі Володимира був інший святий, але хрестився князь Володимир у храмі святого Георгія. Водночас, уже син Володимира Великого, Ярослав Мудрий, мав за покровителя саме святого Юрія. Навіть місто з такою назвою заснував.  

Після приходу на наші терени військ Золотої орди політичний центр перемістився на Захід від Києва. Отож, одразу для декількох правителів королівства Русі патроном став святий Георгій. Зокрема, це онук короля Данила Романовича Юрій Львович – святий Георгій був на його печатці, а також останній правитель цього державного утворення Юрій ІІ.  

Святий Георгій і ті, хто з пером

Найвідоміший Георгій, який походив з Русі, став доктором медицини, а пізніше і ректором найстарішого у світі Болонського університету. Звичайно ж, йдеться зараз саме про Юрія Дрогобича, який підписувався як “Georgius Drohobicz de Russia” та “Georgius de Leopoli”. Саме книгу авторства цього чоловіка, вперше з-поміж вихідців з українських теренів, було опубліковано – сталося це в Римі. Однак, повернемося до Львова.

Давній Львів манив багатьох купців та мандрівників. Був між такими і Мартін Ґруневеґ. Між іншим, саме йому ми завдячуємо енциклопедичною фразою про Львів, який не має виходу до моря, але створює враження міста-порту, адже тут дуже багато іноземців і кожен може почути свою мову. Ґруневеґ загалом залишив багато цінних свідчень про наші терени й звичаї та традиції місцевих мешканців. Зокрема, згадував він і про небуденні пригоди князя Лева Даниловича: “Якраз тоді, коли Лев готував для замку місце недалеко від гори Льва, його слуги з іншої гори, навпроти замку, помітили ще одну високу гарну гору. Коли вони з нею знайомилися, натрапили на страшного дракона. Як тільки князь про нього довідався, учинив раду і погубив цього жахливого змія. Наказав також негайно на горі, де змій мав лігво, змурувати церкву на честь святого Юра”.

Безумовно, ця оповідь досить захоплююча та колоритна. Вона викликала жвавий інтерес у тогочасних людей, також і в сучасних. Її цікаво читати і вона чудово вписується у актуальну дійсність, навіть дещо підігрує нашому образу святого Юрія як патрона міста. Однак, якщо все ж прочитати це свідчення вдумливо і критично, то єдиний висновок, який напрошується – напої у давньому Львові дійсно були добрими і сприяли креативній роботі та фантазуванню.    

Один із

Святий Юрій є одним зі святих, зображення та прочитання історії яких найчастіше зустрічаються на вулицях Львова. Також він вважається одним із покровителів міста Львова. Щоправда, з історичної точки зору, не найдавнішим і навіть не головним, якщо так взагалі можна казати. По-перше, якщо поглянути на назви головних храмів міста, що відносились до різних християнських конфесій у давньому Львові і були центрами життя відповідних громад, вони всі пов’язані з Богородицею. По-друге, місто від ворогів, у різні часи та епохи, захищали Станіслав Костка й Ян з Дуклі, від епідемій святий Рог, а від вогню – святий Флоріан та знову Станіслав Костка. А ще були святий Миколай, святий Михайло, свята Параскева, святий Дмитро і ін. Десь у такому товаристві знаходиться святий Юрій. При цьому, так виглядає, що він до товариства приєднався порівняно недавно. 

Однак, жодного зі згаданих вище святих сьогодні на суспільному та політичному рівні так не вшановують як св. Юрія. У Львові він залишився найбільш домінантною фігурою серед патронів міста, до Дня святого Юрія у новітній історії Львова прив’язано День міста. Відтак існує орден святого Юрія, яким нагороджують львів’ян за героїзм та мужність, діяльність на благо міста та країни. Святий Юрій надалі залишається патроном воїнів і … Пласту. Тому покладаємо на нього великі надії як на переможця зла і сподіваємося, що святий допоможе нам відкинути зло, яке порушило кордони нашої держави. 

Євген Гулюк

Більше інформації можна отримати з наступних джерел: 

  1. Гулюк Є. “Колумб” українського книговидавництва, без якого не було би Коперника // Фотографії старого Львова, 2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/kolumb-ukrajinskoho-knyhovydavnytstva-bez-yakoho-ne-bulo-by-kopernyka/ 
  2. Іванишин М. Святі покровителі львівських кам’яниць // Фотографії старого Львова, 2018 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/svyati-pokrovyteli-lvivskyh-kam-yanyts/ 

Ященко І. Хто вони – захисники та охоронці Львова? // Львівська пошта, 2018 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.lvivpost.net/lvivnews/n/25013 

фото з https://uk.wikipedia.org/

https://photo-lviv.in.ua/

https://meest-online.com/