Сила і святість Богоявленської води

Agiasma1-3Богоявленська вода, освячена в день Хрещення, називається великою агіасмою – великою святинею. До освяченої води християни з давніх часів мають велике благоговіння. В проханнях Великої єктенії чину освячення води та в наступній молитві священика Церква свідчить про різноманітні дії Благодаті Божої, що подається всім, хто з вірою “черпає і причащається” цієї святині.

Святість води очевидно для всіх проявляється і в тому, що вона довгий час зберігається свіжою і не псується. Ще в IV столітті про це в розмові на Хрещення (розмова 37-а) говорив святитель Іоан Золотоустий: “Христос хрестився і освятив природу води, тому в свято Хрещення всі, хто набрали води опівночі, приносять її додому і зберігають увесь рік. І так вода в природі своїй не псується від довгого часу зберігання, часто два і три роки залишається свіжою; і після такого тривалого часу не поступається водам, які тільки набрали з джерела.” Цю святиню Церква використовує для окроплення храмів і будинків; при читанні заклинальних молитов на вигнання злого духа; як ліки, призначається її пити тим, хто не може бути допущений до Святого Причастя. З цією водою і Хрестом священнослужителі в свято Богоявлення відвідують оселі своїх парафіян, і таким чином, розповсюджують благословення й освячення, почавши з храму Божого, на всіх дітей Церкви Христової.

Віру Церкви в силу і благословення йорданської води найкраще віддзеркалює зміст молитов та обрядів великого водосвяття. У цих молитвах багато разів призиваємо Святого Духа, щоб Він зійшов, очистив і освятив воду та надав їй лікувальної сили з користю для душі й тіла. Велика єктенія під час освячення води має аж 26 прохань, де є такі слова: “Щоб освятилися води ці силою, діянням і зішестям Святого Духа”; “Щоб на води ці сходило очищальне діяння пресущної Тройці”; “Щоб була їм дарована благодать зцілення, благословення Йорданське, силою і діянням і зішестям Святого Духа”; “Щоб ми просвітилися просвіченням розуму і благочестя зішестям Святого Духа”; “Щоб вода ця стала даром освячення, ізбавленням від гріхів, на зцілення душі і тіла, і на всяку особливу користь”; “Щоб була вона на очищення душ і тіл усім, хто з вірою черпають і причащаються нею”.

Протоієрей Михайло Сивак,
Проректор Львівської православної богословської академії