«Хто співає – двічі молиться», – казав святий Августин. І сьогодні ми познайомимо вас із хором, який щодня вчиться цієї подвійної молитви та росте завдяки їй. Це архиєрейський хор «Глас» Свято-Георгіївського кафедрального храму Львівської єпархії Української православної церкви (Московського Патріархату). Про його історію, діяльність та намагання єднати мистецтво з молитвою розповідає протодиякон Валерій Калінчук, диригент цього хору.
Історія «Гласу»
Якщо чесно, вже й не пам’ятаю, скільки часу існує наш хор. Був заснований приблизно 1998 року. Він є архиєрейським хором. Тобто в першу чергу покликаний співати під час архиєрейських богослужінь, тому що наш храм святого великомученика Георгія є кафедральним собором і місцем служіння правлячого архиєрея – зараз Преосвященного єпископа Львівського і Галицького Філарета. Крім того, хор співає на всіх урочистих богослужіннях, недільних службах, великих святах та на парафіях єпархії.
Хор до певного часу не мав ніякої назви. Але потім він почав представляти нашу єпархію на різних фестивалях духовної музики в Україні та за кордоном, треба було його ідентифікувати і ми зупинилися на назві «Глас». «Глас» в перекладі із церковнослов’янської означає «голос». Іншими словами – це голос, який оспівує славу Божу. Ну і крім того всього «гласами» називаються церковні мелодії, яких в богослужбовій практиці є вісім.
Про хористів
Наші хористи не просто виконавці, а й учасники богослужіння. Вони є парафіянами нашого храму.
Я був засновником цього хору. Коли повернувся в храм після закінчення семінарії, тут був хор, але зовсім іншого вікового складу: здебільшого співали тільки старші люди. Проте вдалось обновити склад, доповнити молодими хористами. Ну і вже з часом так вийшло, що основний склад хору становить молодь. Він є мішаним. Кількість хористів приблизно 20 осіб. Здебільшого всі учасники мають музичну освіту, адже із музично-грамотними людьми більше можливостей у виконанні, легше освоювати новий матеріал.
Також у нас в храмі є окремий молодіжний хор, в якому беруть участь ті парафіяни, які хочуть прославляти Бога своїм співом, але не мають музичної освіти.
Фестивальне життя
Наш хор брав участь у міжнародному фестивалі православних хорів «Глас Печерський» в Києві. Крім того, ми приєднувались до міжнародного церковного фестивалю у місті Гайнувка (Польща), а також до інших подібних співочих заходів в Польщі та Сербії.
У Львові кілька років поспіль був організований фестиваль «Мости єднання», в якому виступали церковні хори Львова – демонстрували свою співочу майстерність. Ми також долучались до цього заходу. Згодом цей фестиваль набув міжнародного характеру, кілька разів його проводили в Польщі.
Також хор представляє нашу єпархію під час святкування дня міста Львова, а в різдвяний час ми кілька років поспіль організовували концерти колядок в Львівському будинку органної та камерної музики.
Не тільки мистецтво, а й молитва, або як єднати музичну вправність та духовність
Інколи непросто втримати ту грань між мистецтвом і духовністю, молитвою і співом. Передовсім церковний співак покликаний творити молитву, тому що співає на богослужінні, а не в концертному залі. Він мав би у ці слова, у музику вкладати свої духовні почуття, які необхідно плекати у душі і передати це присутнім у храмі. Це непросто, але ми прагнемо до цього, працюємо над тим. І тому під час богослужінь, репетицій нагадую хористам про їхнє високе покликання. Церковний співак під час богослужіння уподібнюється ангелам, а його спів – ангельському співу, і тому про це не можна забувати.
Сподіваюсь, що з Божою поміччю нам вдається не забувати про духовний зміст нашого церковного служіння, намагаючись при цьому також бути технічно вправними у співі. Усі хористи є парафіянами храму і як віруючі, що осмислено приходять до церкви, розуміють, якими вони повинні бути під час молитви.
Анна Гуменюк