Під час прес-конференції, що відбулася в конференц-залі «Радіо Ватикану» 8 липня 2019 року, Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, поділився із журналістами підсумками зустрічі з Папою, яка протягом двох днів відбувалася у Ватикані.
«Це була зустріч, якої виразно бажав сам Святіший Отець», який прагне того, аби східні католицькі Церкви розвивалися й розквітали, тож це може стати новою моделлю для співпраці в цьому напрямку між Римською курією та відповідними Церквами», – наголосив Предстоятель УГКЦ.
Мета скликання такої зустрічі
Глава УГКЦ зазначив, що коли було оголошено про цю зустріч, у багатьох виникало запитання: з якою метою вона скликана? «Хочу підкреслити, що призначенням цієї ініціативи було підтримати Українську Греко-Католицьку Церкву, підтвердити близькість Папи до нашої Церкви, і через цю близькість і спілкування висловити близькість усьому українському народові, який страждає внаслідок війни», – сказав Блаженніший Святослав.
Умови для розвитку Церкви
Представляючи ключові моменти зустрічі, Блаженніший Святослав, насамперед, зауважив, що першим моментом була застанова над тим, як «створити умови для розвитку нашої Церкви». Як відомо, після засудження уніатизму як методу відновлення єдності Церкви, постало запитання: що робити зі східними католицькими Церквами.
«Папа дав чітку, промовисту та символічну відповідь: Папа хоче, щоб наша, як також інші східні католицькі Церкви розвивалися та розквітали», – зазначив Глава УГКЦ, вказуючи на те, що саме це стало причиною запрошення на зустріч також всіх митрополитів, які представляють глобальний вимір УГКЦ в сучасному світі.
Синодальний метод
Одним з ключових моментів зустрічі, яку Папа відкрив та особисто очолював протягом двох днів, було слухання. Далі відбувалася застанова, щоб визначити необхідні дії. «Нас дійсно дуже підбадьорила можливість бути вислуханими», – сказав Блаженніший Святослав, додавши, що подальші обмірковування засвідчили виразне бажання Святішого Отця створити всі необхідні з боку Апостольської Столиці умови для розвитку Церкви.
Взяти не себе біль українського народу
Як зазначив далі доповідач, зустріч відбувалася в контексті війни. За його словами, Папа «зі щирим серцем бажав відчути, зрозуміти, взяти на себе біль українського народу», пов’язаний з війною, яку сам Святіший Отець назвав «гібридною» і про яку «забувають». Тож Папа хотів «розбити це мовчання та виразити свою близькість до народу». Конкретним вираженням цієї близькості стануть деякі гуманітарні ініціативи. «Святіший Отець дійсно прагне стати речником страждаючого народу», – сказав Глава УГКЦ.
Теми, представлені учасникам зустрічі
Блаженніший Святослав розповів, що зі свого боку представив Папі та учасникам зустрічі два ключових моменти, якими є суспільно-політична та екуменічна ситуація в країні. Щодо першого, слід запобігти, щоб про Україну говорили лише як про «територію, що є об’єктом геополітичних інтересів». «Ми були речниками не території, не геополітичних інтересів, але конкретних людей, які страждають», – сказав Глава УГКЦ, додаючи, що це була нагода представити деякі гуманітарні аспекти на охоплених війною теренах, які не надто відомі загалові.
Йдеться, зокрема, про екологічні загрози, пов’язані із забрудненням води, про високу концентрацію на цій території вибухових пристроїв. Особливе співчуття в Папи викликало становище дітей, які постраждали від мін та інших вибухових пристроїв. Йшлося, зокрема, про можливість з боку Церкви причинитися до розвитку реабілітаційної медицини.
Ще одним викликом, який обговорювався, була міграція, яка також пов’язана з кризовою ситуацією. Величезна кількість людей, які виїжджають, ставить перед Церквою душпастирський виклик: яким чином супроводжувати цих людей? Як допомогти їм зберегти християнську ідентичність та засвідчити присутність Бога також і в цих обставинах життя?
«Сьогодні Україна має ще більше причин називатися лабораторією екуменізму», – вів далі, цитуючи слова святого Івана Павла ІІ, Блаженніший Святослав, представляючи чергову тему, яка обговорювалася. Він навів дані соціологічного дослідження про релігійну ситуацію в Україні, де 70% мешканців визнають себе православними. УГКЦ прийняла у 2015 році свою «Екуменічну концепцію», яка лягла в основу доповіді, яку приготував кардинал Курт Кох, Голова Папської ради сприяння єдності християн, та відповідної дискусії в рамках цієї зустрічі. «Ми бажаємо бути не перешкодою, а каталізатором екуменізму», – наголосив Глава УГКЦ, додаючи, що екуменізм є «частиною ідентичності східної католицької Церкви».
Зустріч благодаті
Підсумовуючи, доповідач зазначив, що це була «зустріч благодаті». «Ми були вислухані. І також ми мали нагоду слухати, дати відповідь на деякі запитання. Сподіваємося, що після завершення зустрічі слідуватимуть конкретні кроки, конкретні душпастирські плани», – сказав Блаженніший Святослав.
За словами Глави УГКЦ, під час зустрічі зродилася «нова методологія того, як слід переживати сопричастя Наступника святого Петра зі східними католицькими Церквами». «Хочу висловити побажання, щоб й інші східні католицькі Церкви отримали можливість пережити ту благодать, яку мали ми. Справді пережити такий досвід слухання, підтримки та застанови про те, як зростати», – сказав Блаженніший Святослав, присвятивши подальший час зустрічі відповідям на запитання присутніх журналістів.
Джрело: http://ugcc.if.ua
Повязані записи
