Назва «Шептицький від А до Я» вже підказує, що це абетка. Але що ж криється за назвою і особливими малюнками? Як виникла ідея саме такої книги? Про це розповіла співавтор книги – журналіст Радіо Свобода Галина Терещук.
– Справа в тому, що є дуже багато книжок, присвячених митрополиту Андрею Шептицькому. Є його біографії, написані як Кардиналом Йосипом Сліпим, так і приятелем митрополита Андрея – Королевським. Видані усі пастирські послання митрополита Шептицького. Їх понад 200. Але дивно, що за стільки років не було написано книжечки для тих, кого найбільше любив митрополит Андрей Шептицький – для дітей. І виявилося, що для дітей і найскладніше, мабуть, щось таке було написати.
Бо все-таки ця людина залишила величезний спадок, людина дуже багато зробила, усі говорять, що це дуже велична, велика постать – митрополит Андрей Шептицький. Але для дітей це мало що говорить. Бо вони хочуть сприймати світ легко, радісно, весело. І тому, напевно, довгі роки в голові сиділа така ідея: чому нема дитячої книжки?
З багатьма письменниками говорила про це – напишіть, напишіть. Мені часто відповідали: «Як ти собі уявляєш це написати»? І власне абетковий принцип виявився найвдалішим у цьому проекті. Вже можна говорити, що найвдаліший, бо книжка у мене в руках. І дітки від букви А до букви Я зможуть дізнатися, в якій сім’ї ріс митрополит Андрей Шептицький, що він любив у дитинстві, чим він займався. Дітки дізнаються про те, що він мав свій домашній театр, може, їх це зацікавить. Книжка розрахована на те, що дитина зможе разом з батьками її дивитися, читати.
Бо малюнки дуже багато промовляють. І дитина, дивлячись на ці малюнки, може батькам розповідати, що вона на них бачить, що вона собі уявляє, про що мріяв Шептицький. Батьки можуть теж їй про це розповісти.
Мало хто знає, наприклад, про те, що сам митрополит Андрей Шептицький – не лише його мама – він теж малював. Митрополит Шептицький підтримував художників, і з великої поваги до мистецтва перестав малювати, бо, очевидно, мав дуже таке прискіпливе ставлення до картин, до мистецтва загалом.
Мало хто знає, що зріст Шептицього був 2 метри 8 сантиметрів. А зобразили в малюнку це дуже просто: намалювали високого Шептицького поруч з драбиною, на якій написали «2 метри 8 сантиметрів». І внизу монахи. Свідчення не лише фізичної величі Шептицького, але і його величі як людини, як інтелектуала, як богослова, як провідника Української Греко-Католицької Церкви. І через те хотілося відкрити світ Шептицького для дітей, а також, я думаю, це було цікаво і дорослим людям, тому що в Україні все ж таки донині мало що знають про митрополита Шептицього.
– Багато слухачів Радіо Свобода, можливо, поповнили свої знання про цю видатну особистість якраз в рубриці на сайті Радіо Свобода, яка була присвячена рокові Андрея Шептицького, де було багато Ваших публікацій – про його біографію, про його діяльність, про його родину. Чи ці матеріали також в якійсь мірі були поштовхом для Вас до цієї ідеї?
– Звичайно, що так. Тому що, готуючи матеріали для Радіо Свобода, я дізнавалася ще більше інформації про Шептицького. Ось, наприклад, мало хто знає (але в цю дитячу книжечку це не увійшло), що митрополит Андрей Шептицький домовлявся з Голівудом про створення художнього фільму про Голодомор. Це малознаний факт.
Друге, скажімо, є ще дуже багато інформації про ставлення митрополита Андрея Шептицького до ОУН і до УПА, до Степана Бандери і до Андрія Мельника. Тобто ще до сьогоднішнього дня є багато запитань, на які треба шукати в архівах відповіді. А зокрема, у листуванні. Тому що найцінніше – це листування Шептицького. Думаю, що слухачам ще можна багато про що розповідати.
– Чи увійшли у книгу також анекдоти, які, можливо, більш зрозумілі для дорослих людей?
– Там є буква Ж, і написано «Жарти». Бо Шептицький любив жартувати. Одного разу до нього підійшла пані, яка сказала: «Як такий гарний і статечний чоловік, як Ви, та й не одружилися?» На що Шептицький пожартував у відповідь: «А де Ви, пані, були раніше? Зустрів би Вас – не пішов би в монастир!».
І друге, що Шептицький говорив до священиків: «Пам’ятайте, мої дорогі отці, що овець треба не тільки стригти, а й пасти». Тобто є дуже багато таких моментів… Хотілося показати, що митрополит був не лише серйозним. Так він був провідником церкви в такі складні часи як Перша світова війна і Друга світова війна, перетерпів арешти російською владою, і постійну зміну режимів тут, на Галичині. Але він, попри все, ще вмів і жартувати. Тому що це була високоінтелектуальна людина, людина з графського роду, високоосвічена, яка знала 10 іноземних мов. І про це все дітки зможуть з дуже легкої форми цієї книжки дізнатися. І, можливо, це стане поштовхом для них щось вже у старшому віці більше дізнатися, більше цікавитися. Можливо, хтось ще напише якусь книжку, а ще хтось щось намалює. Тому що це дуже великий простір для творчості.
Людмила Ваннек
Джерело: www.radiosvoboda.org
Повязані записи
