У кінці жовтня в Українському католицькому університеті відбулася вже друга сесія перекладу Євангелія від Марка на українську жестову мову. Проєкт відбувається у рамках українсько-американської співпраці. Профінансували другу робочу сесію німецькі партнери Bistum Hildesheim – німецькі парафіяни з громади Дієцезії Гільдесгайму. Проєкт планують продовжувати упродовж двох років. Учасниками самого перекладу Біблії у відеоформаті є команда з глухих вірян з різних конфесій.
На сьогодні команда вже опрацювала майже вісім глав Євангеліє від Марка – це половина роботи усієї програми. Першу сесію ініціативи провели влітку цього року. Упродовж курсу учасники опановують релігійний текст з експертами-перекладачами жестової мови, біблістами та священниками, а також записують біблійний текст українською жестовою мовою. Зі слів очільника проєкту д-ра Ігоря Кобеля, керівника служби супроводу студентів з особливими освітніми потребами Деканату студентського життя УКУ, Україна стала першою країною Європи, яка спільно з американськими представниками організувала подібний проєкт жестовою мовою.
“Багато країн світу не мають власної жестової мови. Це є проблемою для глухих та слабочуючих вірян, які не мають доступу до Слова Божого зрозумілою для них візуальною мовою. Тоді використовують американську жестову мову. Якщо говорити про Євангеліє, то не кожному пересічному зрозумілий текст. А священників, які тлумачать Боже Слово в Україні, насправді мало. Тому в межах цього проєкту ми зробимо переклад Біблії, щоб Святе Письмо стало доступним і для тих, хто не має змоги його читати чи слухати”, – говорить пан Ігор.
Для цієї програми використовують спеціальну методику «DOT» (Deaf Owned Translation – «Переклад, що належить глухим»), яку перейняли від американських колег з організації з перекладу Біблії «Wycliffe Associates». Робота триває у декілька етапів: кожен з членів команди опрацьовує обрану главу з фахівцем і підбирає відповідний жест до того чи іншого слова; тоді учасник записує свою главу на відео, яке проходить обговорення, а вкінці верифікують весь відеозапис. Складністю такого формату є те, що переклад має бути зрозумілим глухим і слабочуючим українцям з різних регіонів України, чия мова має діалектні особливості.
“У жестовій мові, як і в усній, також є діалекти. Тому ми проводимо кропітку працю, щоб доступно подати текст Євангелія. Серед наших учасників є і ті, що змалечку жили у східних регіонах України, тому їхні жести відрізняються від “літературних українських». А, щоб наші жести були чітко зрозумілими, кожен з нас для запису одягає чорну футболку, на тлі якої краще видно руки, і запис ведеться в професійній студії УКУ згідно технічних стандартів”, – пояснює лідер команди пан Тарас Бала, в минулому випускник Львівської школи Марії Покрови для глухих дітей, яку очолює тепер о.Любомир Мостовий, також учасник проєкту.
Ініціатором програми був д-р Ігор Кобель, який звернувся до ініціативної групи парафіян у ФБ «Слідами Ісуса), які самі сформували команду і швидко знайшли спільну мову. Проблемою для глухих християн є відсутність доступу до Євангеліє рідною жестовою мовою. Як зізнаються самі учасники, недостатньо просто передати текст жестами, а важливо зберегти зміст, при тому розтлумачити його і зробити комфортним для розуміння.
“Біблія написана специфічною термінологією, яку важко зрозуміти глухим і передати жестовою мовою. Наше завдання – відкрити доступ до Біблії глухим українцям, для яких жестова мова є рідною і єдиним ефективним та надійним засобом спілкування між собою та оточенням. Але недостатньо Святе Письмо просто перекласти на жестову мову мову жестів. Вона також маю свою специфіку, тобто кожна людина володіє своїм “почерком”. Той, хто буде дивитися відеорозповідь Святого Письма, має ним “смакувати». Переклад Біблії жестовою мовою є великим внеском в розбудову українського інклюзивного суспільства. Тим самим, ми, глухі люди, показуємо, що є рівними з усіма, і є такими є повноправними громадянами, як і люди зі слухом”, – ділиться пані Наталя Адамюк, старший науковий працівник Інституту спеціальної педагогіки і психології Національної академії педагогічних наук України.
За роботою учасників спостерігали професори Тілбурзького університету. Як самі зізналися, їх особливо взразила командна робота українців над проєктом, який є суспільно важливим. Оксана Дмітрієва, кандидат педагогічних наук, доцент Кам’янець-Подільського національного університету, повідомила, що цей проєкт та його методику вона ввела як складову частину до курсу із соціально-орієнтованого навчання.
Додамо, що друга сесія відбулась за підтримки декана Філософсько-богословського факультету о. Юрія Щурка, в.о. завідувача кафедри біблійних наук о. Петра Терлецького та заступника декана Філософсько-богословського факультету Тараса Тима, а також о. Андрія Шестака, директора Школи журналістики та комунікацій. Допомагав у роботі о. Олег Плішило, випускник Львівської духовної семінарії УКУ, який служить спільноті глухих і відправляє Літургію жестовою мовою. Команда також отримала благословення з Риму від о.Генезія Віомара, Протоархімандрита ЧСВВ, кому належать авторські права на україномовний переклад Євангелія (переклад Івана Хоменка).
Планують завершити переклад Біблії вже навесні 2023 року. Кінцевий відеопродукт перекладу поширять в просторі Інтернету, зокрема на сайтах УКУ та УГКЦ, а також буде доступним на інших носіях для тих, хто не має доступу до інтернету.
Підготувала Наталя Стареправо
Фото надані командою проєкту
Повязані записи
