Сьогодні у Львові відбулась подія під назвою «Хода пам’яті та життя». Її організували, щоб пригадати події 1941−1945 років, зокрема масове знищення євреїв, а також закликати до примирення. Окрім львів’ян, в ході взяли участь гості з Німеччини, Австрії, Польщі та Ізраїлю.
Від громади міста до події зокрема долучилися заступниця директорки департаменту розвитку Львівської міської ради Ірина Вікирчак та директорка міського меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору» Ольга Гончар.
Подію організувала спільнота «Живий вогонь», що діє при римо-католицькій парафії Св. Антонія у Львові, спільно з Центром незалежних харизматичних християнських церков України.
«Ми прагнемо пригадати минуле і дати можливість говорити тим, які пережили Голокост, а делегація з Німеччини має намір покаятися перед євреями, українцями та представниками інших народів, які мешкають в Україні, за зло, заподіяне нацистами під час Другої світової війни. Також метою є зняти покривало мовчання про події 1941−45 років та про масове знищення євреїв під час Другої світової війни. А також — примирення між нащадками нацистів і нащадками жертв Голокосту, виступ проти антисемітизму та на підтримку Ізраїлю», — коментують організатори.
Хода вирушила від залізничної станції Клепарів (вул. Шевченка, 158) та пройшла біля муру колишнього Янівського табору (тепер Личаківська виправна колонія № 30), і прибула в урочище Піски. Там відбулася офіційна частина й зустріч учасників ходи з представниками єврейської спільноти Львова, України та Ізраїлю.
Довідка
Залізнична станція Клепарів була останнім етапом шляху багатьох євреїв Львова до смерті. Звідти з березня 1942 і до початку 1943 рр. гітлерівці відправили в газові камери Белжця десятки тисяч євреїв. По цій дорозі також пройшло більше півмільйона галицьких євреїв, відправлених на знищення.
Янівський табір — табір примусової праці Lemberg (Zwangsarbeitslager-Lemberg, ZAL-L), розташований на околиці міста, безпосередньо пов’язаний з львівським ґетто, звідки євреїв відправляли на примусові роботи або ж безпосередньо на смерть. Табір був ключовою частиною механізму терору в окупованому Львові.
Урочище Піски — місце масових розстрілів єврейського населення Львова у роки нацистської окупації, що розташовувалося неподалік Янівського табору. У Пісках здійснювали масові розстріли практично увесь час, ще з початку існування табору. Відтак, ці місця також стали називати «Долиною смерті».
Джерело: ЛМР