11 вересня під час Форуму видавців у Львові презентували книгу «Майдан і Церква. Хроніка подій та експертна оцінка». Автори і редактори книги Людмила Филипович та Оксана Горкуша з Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України, які й презентували видання.
Книга розкриває роль духовенства, Церкви, віри на Майдані. Це комплексна збірка аналітичних й документальних свідчень, оцінок та роздумів науковців, журналістів та активістів Майдану про духовний аспект «Революції гідності».
«Ідея книги, якщо порівняти її виконання з іншими проектами на цю тему, — це миттєвість… Це свідчення людей, які не з боку спостерігали, а були включені в цей процес» – розповіла редактор Людмила Филипович.
Участь у презентації книги взяли також Ігор Степурін — видавець, директор видавництва «САММІТ-КНИГА», Владика Димитрій (Рудюк) — митрополит Львівський і Сокальський УПЦ КП, Мирослав Маринович — віце-ректор Українського Католицького університету, Тарас Антошевський — директор РІСУ та Михайло Черенков — віце-президент Асоціації «Духовне Відродження».
Зокрема владика Димитрій наголосив, що книга змусить нас задуматися та переосмислити багато речей. «Ми сьогодні цією книгою долучаємося до тих подій і згадуємо їх. Книга «Майдан і Церква» – це данина пам’яті тих, хто стояв на Майдані».
У книзі представлені релігійні документи, звернення та заклики релігійних лідерів до народу і до влади, неофіційні висловлювання та коментарі звичайних віруючих та пасторів, експертні оцінки політиків, державних діячів та релігієзнавців, свідчення про діяльність Церков на майдані та експертне оцінювання подій релігієзнавцями. «Насправді більше документів було саме тих релігійних організацій і Церков, які декларували свою “позамайданну” позицію, бо саме ця позиція потребувала постійної інтерпретації і роз’яснення» – наголосила один із редакторів книги Оксана Горкуш.
Публіцист, правозахисник і релігієзнавець Мирослав Маринович характеризуючи відносини людей на Майдані та духівників зазначив: «Майдан і Церква взаємопов’язані. Однак священики не були “генералісимусами”, які тягнули людей на Майдан. Усе було глибше і набагато правильніше та сильніше… Майдан показав, що мова Церкви і його мова — однакова. Бо мова Церкви — це мова цінностей і мова Майдану – мова цінностей. І вони у цьому зійшлися. В ціннісному сенсі це була повна синергія.
Пан Мирослав наголосив, що «Майдан не був би переможним, якби не молитва». І додав: «Все це може бути не видно на політичному тлі, але якщо на все дивитися інфрачервоними променями, де дух увиразенний, то Майдан горів великими яскравими променями. Це був потужний промінь духу».
В час майданів і у 2004 році, і у 2013-1014, на думку Мирослава Мариновича, – Церквам було легко об’єднатися довкола певних суспільних стрижнів гідності. Всі вони однаково виступають за те, щоб вберегти гідність і свободу християнина. «Саме Майдани навчили нас єдності» – переконаний М. Маринович.
У створенні книги “Майдан і Церква. Хроніка подій та експертна оцінка” значну роль відіграла Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ) так як багато публікацій ресурсу увійшли до видання.
Директор РІСУ Тарас Антошевський охарактеризував представників духовенства на Майдані: «Церква на Майдані була дуже різною, були такі священики, які працювали з перших днів як пастирі, були ті, які намагалися приходити ввечері після роботи і проповідувати, серед них були не тільки духівники, а й добрі християни, і були ті, які намагалися Майдан критикувати».
На думку п. Тараса, книжка має надзвичайну цінність і є важливою для тих, хто буде досліджувати цю тему. «У книзі зібрані документи і публікації з сайтів, які датуються часами Майдану» – наголосив директор РІСУ Тарас Антошевський. І запропонував продовжувати працю та в подальшому видати наукове осмилення всіх подій Майдану, а згодом і спогади учасників майдану, – «пастви, яка не була воцерковлена, але яка змінилася на майдані».
Окрім офіційних документів, публікацій та свідчень книги містить також світлини, які під час подій робив фотохронікер Тарас Гринчишин.
Повязані записи
