У Львові розпочались урочистості з нагоди 100-річчя від Дня Народження Владики Андрія (Сапеляка)

Вчора, 12 грудня 2019 р., науковим семінаром «Українська Греко-Католицька Церква на ІІ Ватиканському соборі» у Львівській Духовній семінарії Святого Духа (вул. Хуторівка, 35, Львів) розпочались урочистості з нагоди 100-річчя від Дня Народження Преосвященного Владики Андрія Сапелюка, єпископа-емерита Української Греко-Католицької єпархії в Аргентині.

У семінарі взяли участь: Президент Інституту екуменічних студій УКУ о. д-р Іван Дацько, керівник проєктів і програм Інституту екуменічних студій УКУ Тарас Курилець, старша наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України Оксана Сапеляк.

У вітальному слові Президент Інституту Екуменічних Студій, отець д-р Іван Дацько зазначив, що має велику дозу вдячності до владики Андрія Сапеляка. “Ще три роки тому владика Андрій запрошував синод єпископів на 100-ліття, але не судилось. Цей почин наш говорити про владику Сапеляка є дуже шляхетний”.

Ректор Львівської Духовної Семінарії Святого Духа о. Ігор Бойко звернув увагу присутніх на усміхнену портретну світлину ювіляра, яка: “показує нам, яким він був у житті. Ми всі, хто його знали бачили, що владика Андрій жив глибоким духовним життям.  Я досвідчив спільну подорож з Владикою до Східниці, щоб обрати будинок для реколекцій з молоддю. Пам’ятаю, що владика завжди ввечері молився вервицю. Коли проїжджали повз цвинтар, владика благословляв усіх, хто на цвинтарі спочиває. Після мого одруження, єпископ провів 2 години в нас вдома і подарував нам дві вервиці від Івана Павла ІІ. Виховав цілі покоління салезіян. Я би дуже хотів, щоб ми взоруючись на його приклад змогли вчитись  священичого служіння”.

 

о. Кароль Манік, Настоятель о-ів салезіян в Україні привітав усіх присутніх від імені салезіянської родини. А також зазначив, що 100-ліття від народження владики Сапеляка спонукає кожного з нас проаналізувати своє життя і служіння на місці, якому перебуваємо. Поділився кількома думками самого Владики Андрія, який говорив: народ треба просвічувати й робити це треба через молодь. З молоддю треба жити спільними інтересами. Якщо хочете, щоб вас почули, то говоріть до молоді”, процитував єпископа о. Кароль.

Священник розповів, що владика Сапеляк служив в Аргентині. У 1997 р. після виходу на емеритуру повернувся на Схід України, де працював з молоддю. Відданість народу є прикладом для кожного незважаючи від національності. Владика Андрій став голосом мовчазної церкви під час Другого Ватиканського собору. Опирався на віру, мав зобов’язання благословити й примножувати віру. Хай Бог нас благословить, щоб ми слухаючи життя владики Андрія самі зростали у вірі”, – побажав усім о. Кароль.

Учасникам семінару  показали сюжет про життя владики, підготований отцями-салезіянами спеціально до урочистостей. 

Пригадаємо, що єпископським девізом владики були слова: “Моя надія покров Марії”. Опісля свого повернення в Україну владика Андрій приділив час праці з молоддю у ВерхньоДніпровську на Сході України, бо вважав, що “Майбутнє України кується на Сході, а тим майбутнім є українська молодь”. Також, о. д-р Іван Дацько спільно з п. Оксаною Сапеляк представили доповіді, чи радше поділились споминами про життєвий  шлях владики Сапеляка.

Підготувала Кутнів Христина