У неділю, 27 листопада 2016 року, у приміщенні виставкого залу Музею народної архітектури та побуту (м. Львів, Свято-Іванівська Лавра, вул. Чернеча гора 1, Музей народної архітектури та побуту) запрезентували матеріали наукової конференції “Музей народної архітектури та побуту у Львові – спадщина Митрополита Андрея Шептицького”, що відбувалась 30-31 жовтня 2015 р.
Участь у заході взяли: єрм. д-р Юстин Бойко, настоятель Свято-Іванівської Лаври Студійського Уставу УГКЦ; Микола Гайда, Науково-дослідний інститут памятко-охоронних досліджень міністерства культури України; Ігор Гілевич, Львівський національний університет ім. Івана Франка.
Ініціатором наукової конференції у 2015 р. виступив настоятель Свято-Іванівської Лаври єрм. д-р Юстин Бойко, з нагоди 150-ліття від дня народження Митрополита Андрея Шептицького. Під час презентації настоятель Лаври наголосив на ідеї проведення наукового заходу: «Конференція була задумана як спроба показати мешканцям Львова, а також гостям, перлину міста – «Шевченківський гай», – початки існування якого тісно пов’язанні з постаттями Андрея та Климентія Шептицьких».
Учасниками конференції стали молоді науковці, працівники Музею, представник родини Шептицьких Анджей Шептицький, єпископи, священики та миряни УГКЦ.
Під час презентації учасники представили 3 основні питання, що були дослідженні у рамках наукових розвідок в часі конференції:
– єрм. Юстин розповів про конференцію, основні наукові здобутки, також історію заснування Лаври та Музею просто неба ідея якого зародилась ще у братів Шептицьких. Навів аргументи, що підкреслили вагому роль о. Климентія Шептицького у історії започаткування Музею народної архітектури та побуту, який зробив вагомий крок – переніс перший експонат Храм Премудрості Божої з с. Кривка. Рівно ж настоятель Лаври представив приклади некоректного пояснення суті Музею на інформаційних сайтах, де народна назва парку «Шевченківський гай» представляється як офіційна назва Музею;
– своїми дослідженнями про назви Музею та місцевісті на якій він знаходиться поділився молодий науковець, учасник конференції Ігор Гілевич. Дослідник розповів, що назви «Музей народної архітектури та побуту» і «Шевченківський гай» у Львові виникли одночасно і в народній свідомості вони практично злилися в єдине ціле. Хоча, у офіційних документах цей Музей ніколи не називали «Шевченківським гаєм» у Львові він носить таку назву. Наголосивши, що : «в силу певних історичних обставин Музей, у витоках якого стояли праведний митрополит Андрей та блаженний Климентій Шептицький, у народній традиції асоціюється насамперед з постаттю іншого великого українця Тараса Шевченка»;
– функціонування лаври св. Івана Хрестителя на пагорбах Знесіння, а також створення умов для функціонування при ній сиротинця, майбутнього Музею, вимагало певного економічного підгрунтя. Своїми дослідженнями даної проблематики поділився Микола Гайда. Науковець розповів, що Митрополит Андрея розумів потреби Лаври і здійснив реальні кроки для реалізації свого задуму – зі своїх власних земель та нерухомості наприкінці 30-х рр. (1927 р. ?) Митрополит «відступає на власність Святойоанській Лаврі Студитського уставу у Львові на ціли удержання і науки в ремеслах хлопців сиріт всі свої реальності, положені в четвертій дільниці міста Львова, на Личакові».
Під час заходу окремо обговорили актуальне питання присвоєння Музеєві імені його ідейного засновника блаженного Климентія Шептицького, яке отримало цілковиту одноголосну підтримку залу і вважається присутніми гостями та учасниками обов’язковим до виконання.
Загалом у збірнику матеріалів вміщено близько 15-ти наукових праць та розвідок, присвячених видимій сторінці незнаної спадщини братів Шептицьких у Львові. Родзинками є вкладена схема земельних ділянок Личаківської дільниці та Знесіння подарованих митрополитом Андреєм Шептицьким Лаврі (Накладка на картографічну підоснову М 1:2000 станом на 2015 р.) та вперше опублікована монастирська хроніка писана єрм. Теофаном Шевагою у 1944 р.
Довідка
Свято-Іванівська Лавра Студійського Уставу УГКЦ – один з 5-ти офіційно заснованих монастирів зі статусом Лаври в Україні, осередок східного чернечого життя монахів – студитів у м. Львові, унікальний монастирський комплекс, що став домівкою для чисельних хлопців сиріт, притулком переслідуваних в часі війни, а також потужною кузнею іконописців, та поклав початок єдиного у Львові Музею народної архітектури та побуту під відкритим небом з народною назвою «Шевченківський гай».
Джерело: Христина Кутнів, секретар Свято-Іванівської Лаври
Повязані записи
