Поняття «Греко-католицька» означає поєднання двох перспектив: прив’язаністю до християнського Сходу і відкритістю до широкого католицького – до загального, глобального світу.
«Через пов’язаність із ширшим світом, через те, що ця церква служила вікном, яке відкривало погляди людей до цього ширшого світу і робив їх самих ближчими до інших – тому ця церква була приречена на те, щоби її режим нищив. І остання причина – просто тому, що вона була церквою. Не відділом, департаментом Святєйшого Синоду чи політбюро, а Божою установою, яка плекала духовість, провадила людей до спасіння і через те режим, який вважав себе атеїстичним, цю церкву хотів знищити», – підкреслив лектор. «У логіці совєтської влади була, з одного боку, ця безбожницька, атеїстична складова: так вони нищили усі церкви. Але греко-католицьку церкву вони нищили особливо ще й з іншої причини: тому що попри інтернаціональну риторику радянський режим був втіленням російської царської імперії. І ми бачимо, як тепер знову цю імперію намагаються відродити. Саме тому, що всі царські режими, як тільки їм випадала нагода захопити якусь частинку української землі, перше, що вони робили – це нищили українську церкву».
Відтак Олег Турій провів коротку екскурсію банерною виставкою, експозицію якої надав Інститут Історії Церкви Українського Католицького Університету. Виставка у ці дні експонується в Соборі святого Юра, тому всі охочі мають можливість побачити документи й свідчення подій Львівського псевдособору, що відбувся у цьому храмі 8-10 березня 1946 року і формально ліквідовував Українську греко-католицьку церкву. В результаті цього сфабрикованого процесу УГКЦ була вимушена піти в підпілля аж до часу розпаду Радянського Союзу. До роковин цих трагічних подій львів’яни можуть більше дізнатися про них із матеріалів Інституту Історії Церкви.
Джерело: фейсбук-сторінка Архикатедрального Собору святого Юра