Дуже часто, коли говоримо про іменини, використовуємо вираз «день ангела». Якщо мислити по-богословськи, то такий вираз є неточним. Адже усі святі поділяються, за способом свого життя на кілька категорій: апостоли, пророки, преподобні (святі, котрі були монахами\монахинями), святителі (святі архиєреї), мученики (в т.ч. священномученики, преподобномученики і т.д.), ісповідники, безсрібники і чудотворці. Також у числі святих вшановуємо святих Ангелів. А поіменно – лише трьох із них – святих архангелів Гавриїла (26 липня), Рафаїла (24 жовтня), та Михаїла (21 листопада). Саме ці дні можемо сміливо називати «днем ангела», адже справді віддаємо честь святим ангелам.
Сьогодні відзначаємо пам’ять архистратига Михаїла та всіх чесних небесних сил безплотних.
Відзначення пам’яті архангела Михаїла закорінюється у Біблійній розповіді із останньої книги Святого Письма – Одкровення Святого Йоана Богослова. Там читаємо: «І сталась на небі війна: Михаїл та його Анголи вчинили зо змієм війну. І змій воював та його анголи, та не втрималися, і вже не знайшлося їм місця на небі. І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені» (Об’явлення 12:7-9). Таким чином дізнаємося, що саме він – начальник Небесного Війська ангелів, котрі залишилися вірні Богові, і воювали із «змієм великим, вужем стародавнім, що зветься диявол і сатана» і його ангелами. Зрештою саме ім’я архангела свідчить про його вірність Господеві і визнання Бога Найвищим і Найдосконалішим, а себе – Його творінням. Адже саме Михаїл на зухвале Люциферове: « Чому я не як Бог?» відповів «Хто як Бог?», і оце хто як Бог і стало Його ім’ям.
Також, окрім архангела Михаїла вшановумо усі Чесні небесні сили безплотні.
Мабуть кожен з нас коли-небудь чув або в свою адресу порівняння із ангелом, або (і таких – абсолютна більшість) доводилося називати ангелом когось. Дуже часто ми називаємо ангелом когось дуже доброго, лагідного, світлого, позитивного. Часом називаємо когось хто багато і часто комусь допомагає ангелом-хоронителем цієї особи. Образ ангелів (як добрих так і злих) став дуже і дуже популярним і у багатьох галузях мистецтва: від геніальних гравюр Гюстава Доре до різної якості і різних жанрів і стилів фільмів про «падших ангелів» . Власне, в силу такої «популяризації образу» дуже суттєво затерлося істинне розуміння місії і призначення ангелів, яке предвічно визначив для них Творець.
Отож, спробуємо замислитися над тим, ким є святі ангели у нашому житті. У Катехизмі Католицької Церкви читаємо, що «Усім своїм єством ангели – слуги і післанці Божі». Власне це означення місії ангелів випливає із самої етимології слова ангел – άγγελος – вістівник, посланець. У перших параграфах ККЦ читаємо, що «Своєю досконалістю вони перевищують усі видимі створіння. Про це свідчить блиск їхньої слави». Тобто саме святі ангели є одним із найдосконаліших Творінь Господа. З іншого боку, у апостола Павла читаємо: “Хіба ви не знаєте, що ми будем судити Анголів, а не тільки життєве?” (1 до Коринтян 6:3), а також у псалмі 8 чуємо: “Мало чим від ангелів умалив ти його, славою і честю увінчав його” (Псалми 8,6). Отож маємо в цілому типову для боголюдського влаштування Церкви антиномію: з одного боку маємо ангелів як найвище створіння і наших провідників, з іншого боку слова Святого писання, що «ангелів судитимемо». Проте не маємо насправді тут ніякого конфлікту, адже маємо щодо питання місії і призначення ангелів прояснення від святого Августина: «Ангел означає функцію, а не природу. Запитуєш, як називається така природа? – Дух. Ти запитуєш про функцію? – Ангел. Через те, чим він є, – це дух, а через те, що робить це ангел». Справді гідність цих духів чітко ілюструється «блиском їхньої слави», з іншого боку – їхня місія – бути, «звіщати спасіння» і служития людям. В Катехизмі знаходимо ці епізоди служіння людям, взяті із Святого Письма. Зокрема ККЦ каже нам про приклад служіння ангелів, котрі: «оберігають Лота», «рятують Агару і її сина», зупинять руку Авраама», «ведуть Божий народ».
Також про місію ангелів і стосунки із людьми багато читаємо у наших літургійних текстах, зокрема у щоденних молитвах – молитві на понеділок до святих ангелів: «Ви, що споглядаєте божу велич, ви, святі ангели, що найближче стоїте, у страсі й покорі, перед престолом Пресвятої Тройці, ви, кого опромінює невимовний блиск божої слави, моліть милостивого Бога, щоб зберіг мене від усього злого, а особливо від упадку в спокусах…»
Отож, зі сказаного можемо зробити висновок, що Святі Небесні Сили безплотні є в першу чергу: «заступниками і сторожами нашого життя», котрі «споглядають божу велич… що найближче стоять, у страсі й покорі, перед престолом Пресвятої Тройці, …кого опромінює невимовний блиск божої слави». Ті, хто щосекунди нашого життя поруч із нами, допомагають, просвітлюють і ведуть до Царства Божого, і «співати навчають: Алилуя!».
Володимир Мамчин
Повязані записи
