Вперше «Вітер на_Дії» відбувся не в Україні, але в дружній для українців сусідній європейській державі – у Польщі. Через вторгнення росії захід вирішили провести у Кракові. Упродовж двох днів тут збереться українська молодь, щоб свідчити свою ідентичність та вийти з невизначеності – що робити далі і як кожен з нас може працювати на перемогу України. Яким був «Вітер на-Дії» цьогоріч, що змінилось та чи виправдало очікування – читайте в нашому матеріалі.
Про місце заходу
З початку повномасштабної російської агресії понад 150 тисяч українців перебралось до Кракова, про це повідомляють на порталі українців у Кракові. Усього у місті тепер проживає близько 250 тисяч українців. Символічно, у Кракові Папа Франциск зустрічався із двома мільйонами молодих людей на Світовому дні Молоді. Відтак польське місто, яке стало прихистком для багатьох українців, прийняло і учасників «Вітру на-Дії». Як говорять організатори, такий жест з їхньої сторони є подякою полякам, які приймають українців упродовж цього часу.
Місце зустрічі – Санктуарій Святого Івана Павла ІІ. На локації знаходиться ораторій, де в окремих залах проводили панельні дискусії. Вся локація була розділена на окремі сектори: Північ, Південь, Захід, Схід, Південний Схід, острів Зміїний та вечірня сцена, де виступали зіркові виконавці.
Більше про санктуарій св. Папи Івана Павла ІІ
Санктуарій Святого Івана Павла ІІ в Кракові на Білому морі – це місце паломництва для християн, натхненне в дусі науки та свідченням життя Святішого Отця. Цей храм був зведений 11 червня 2011 року та освячений 16 жовтня 2016 року в присутності Єпископату Польщі кардиналом Станіславом Дзівішем. Комплекс святині складається з кам’яних Нижньої та Верхньої церков, музею та ораторію.
У центрі Нижньої церкви знаходиться каплиця нетлінних святих останків, де зберігаються мощі св. Івана Павла ІІ. Довкола каплиці реліквій розміщені інші святині. У Верхній церкві можна побачити чимало сакральних елементів з богословським змістом. Тут також зберігають рясу Івана Павла ІІ, позначену кров’ю святого. Йдеться про закривавлену сутану, в яку був одягнений святий Іван Павло ІІ 13 травня 1981 року, коли під час загальної аудієнції Мехмед Алі Агджа намагався вбити Папу. Нині реліквія знаходиться у скляній вітрині у Верхній церкві. У Санктуарії прихожани можуть побачити й інші речі, які пов’язані зі Святішим Отцем.
Формат та програми заходу
Слово «фестиваль» не згадуємо передбачено. Як наголошують організатори «Вітру», фестивалити у воєнний час в Україні – не на часі. Тому «Вітер на-Дії» цьогоріч – це про зустріч української молоді. Близько пів тисячі українців відвідали захід у Кракові. Це в десять разів менше, аніж минулого року у Львові. Серед учасників були мешканці Львівщини та Тернопільщини, менше з інших регіонів України. Лише мала частина з відвідувачів приїхали з Польщі та інших країн Європи. Як обіцяли на офіційних джерелах «Вітру на-Дії», передбачалась також онлайн-трансляція. Однак майже всі дискусії були доступними лише офлайн. Ймовірно, учасників могло бути значно більше, якби організували онлайн-запис із панельних обговорень та концертної програми.
Інтелектуальні майданчики стосувалися тем бізнесу, самореалізації українців у Польщі; менша частина платформ – про Церкву та стосунки з людьми, зі собою, з Богом. Гадаю, тут не вистачило більше різноманітності вибору та доступності для розуміння молодим учасникам заходу, порівнюючи із темами дискусій попередніх років. Більшість панелей були актуальними саме для зрілої та свідомої публіки.
Найбільше учасників спостерігалось на дискусіях із Євгеном Глібовицьким, експертом із довгострокових стратегій, викладачем з комунікацій, а також на дискусіях зі спікером Падре Сержем. Звісно, хедлайнером цьогорічного заходу був гурт «Антитіла». Спікери ділились своєю історією: як замість музичного фронту хлопці вирішили одягнути військову форму та піти на передову, а також розповіли, як кожен з нас може працювати на перемогу України. Серед тем, які були цікавими учасникам, – як виховати в собі лідера, як залишитись на своєму місці і не загубитись, незручні питання до Бога та особистий бренд через призму України. Додам, що частина обіцяних спікерів не з’явилась на «Вітер на-Дії» – враховуючи доїзд до Польщі, це було цілком передбачувано. Не можу запевнити, що це повпливало на якість самих дискусій, адже кожен зі спікерів поділився своїм цінним досвідом та історіями. Хоча про це ми вже не дізнаємось.
На території Санктуарію для учасників був розміщений фудкорт, де польський Карітас роздавав обід та перекус з гарячим чаєм, що було перевагою у вітряну та холодну погоду. А також можна було придбати книги та комікси українських видань. Упродовж двох днів після дискусій була завершальна частина – музичні виступи відомих виконавців, таких, як Піккардійська Терція, Kana Band, ДикоBrass, Enleo, Kola та Христина Соловій. Щодо останньої виконавиці виникло чимало питань, адже співачка здивувала невідповідною поведінкою, висловами та жестами, які не відповідають християнському формату та сакральному місцю заходу.
Між очікуванням та реальністю
Підсумовуючи, цьогорічний формат заходу закордоном був пілотною версією, який має низку змін, що несуть зі собою негативні наслідки: менша кількість учасників, відсутність онлайн-трансляції, обмеження з добиранням до місця заходу тощо. На завершення «Вітру» о. Ростислав Пендюк пообіцяв, що наступні зустрічі молоді проведуть і в Кракові, і у Львові, і навіть в Криму. Звісно, ми всі радо очікуємо зустрічей в цих місцях. Але подивімось правді в очі: для якнайкращого організування «Вітру на-Дії» в інших містах та в інших форматах треба ретельно пропрацювати кожен крок та передбачити загрози. Проведення зустрічі молоді 2022 ставило в патову ситуацію: проводити у звичному режимі у Львові в умовах воєнного часу чи піти на інший ризик і провести закордоном. Поцікавившись думкою учасників, реакція багатьох переважно збігалась: виникали зауваження щодо «Вітру» у Кракові. Такий формат, який відбувся цьогоріч, має право на існування, і на помилках навчаються. Але чи це було під силу організаторам і чи виправдало очікування та задовільнило результатом? Сподіваємось, після заходу проведуть ретельний аналіз та вдосконалять такий формат в перспективі. Лише нагадаю, що «Вітер на-Дії» – це про кожного і для кожного з нас. Цьогорічний «вітер» подув повз учасників. А наступний «Вітер на-Дії» очікуймо у звичному форматі вже в одному з міст України в мирний для нас час.
Підготувала Наталя Стареправо
Повязані записи
