Владика Венедикт (Алексійчук), голова Патріаршої літургійної комісії УГКЦ, представив Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, який відбувається у Львові (Брюховичах) від 3 до 12 вересня 2017 року, аналіз ситуації літургійного і молитовного життя УГКЦ. Літургійне і молитовне життя УГКЦ є головною темою цьогорічного Синоду.
Владика Венедикт висловив переконання, що молитва – це найважливіше в житті мирянина, священика, єпископа, патріарха і папи. «Якщо ми не будемо з Богом онлайн, то діятимемо на власний розсуд. Ми завжди маємо свої погляди, стереотипи, знання, але це все з минулого, кожна ситуація унікальна, неповторна. У кожній ситуації ти не знаєш, як правильно чинити. І саме молитва – один із тих моментів, коли ми пізнаємо Божу волю. Тому для мене молитва – найпринциповіше з християнського життя», – сказав єпископ.
«Дуже радий, – продовжив владика Венедикт, – що темою цього Синоду є літургійне і молитовне життя нашої Церкви. Вважаю, що треба буде робити щось набагато більше, ніж цей Синод, оскільки над молитовним життям треба працювати, треба вчити людей молитися. Бо, на моє переконання, люди не дуже навчені молитися, вони не усвідомлюють собі, що таке зустріч із Богом. Люди часто жаліються на неуважність під час молитви. А чому ми неуважні? Бо не усвідомлюємо, із ким зустрічаємося. Молитва завжди дає можливість зустрічі з Богом, і ця зустріч є завжди унікальна й неповторна. У цій зустрічі з нами говорить сам Бог, який знає все».
Єпископ висловив переконання: якщо людина навчиться молитися, то з її життя зникнуть проблеми, депресії, безвихідні ситуації, тому що в Бозі нема проблем, у Ньому є відповіді на все.
На думку архиєрея, не всі богослужіння сьогодні промовляють до людини, не всі приводять її до Бога. Треба дивитися, чому так відбувається. Але можуть бути і добрі богослужіння, але просто сама людина не вміє їх використовувати, щоб через них наближатися до Бога. Тому треба людину вчити цього. Найбільшою проблемою в нас є те, що нема усвідомлення, що молитва є цінністю сама по собі. Молитва – це не є тільки прохання про щось, це є прослава Бога, подяка Богові.
Молитва, на думку владики, сьогодні часто не є частиною нашого життя. І це одна з проблем сучасного світу, який відділив наше життя від реальності. Мовляв, молитва є десь у храмі, чи дома на самоті, десь там. Ні, адже я не дихаю десь, а тут і зараз. «Дуже важливо, – вважає єпископ, – аби ми знаходили час перечитувати тексти молитов. Молитви не придумувалися десь за письмовим столом. Молитва – це пережитий досвід людини, який закарбували й записали. І треба вдумуватися, вчитися, розважати, щоб цей досвід перейняти».
Єпископ розповів, що на Синоді владики хотіли б перейняти досвід літургійної молитви з різних країн і континентів, де є вірні нашої Церкви.
Щодо практичних кроків, то владика радить, щоб у парафіях з’явилися можливості збиратися вірним самим молитися. Таким чином люди б могли поділитися своїм досвідом. «Звісно, – зазначає владика Венедикт, – це спершу буде важко, бо ми не є відважні, але крок за кроком це б розвивалося. Вважаю, що і священик міг би прочитати якусь доповідь, проповідь про молитву… Є дуже важливо ділитися цим. Я впевнений, що Бог, як Отець, кожному з нас дав певний досвід молитви. Тому в парафіях треба творити такі майданчики, де люди могли б переймати досвід одне одного».
Джерело: Католицький Оглядач
Повязані записи
