Заради справедливості, прагну внести деякі роз’яснення щодо сумнозвісного законопроекту №0931:
1. Законопроект насправді не загрожує всім, без винятку, віруючим людям. Віруючі, але не практикуючі – можуть спати спокійно. Нас судитимуть лише тоді, коли ми не погодимося виконати чини, які несумісні з віровизнанням, або прилюдно назвемо речі своїми іменами – так, як називає їх Бог.
2. Справді віруючі люди не можуть не погодитися з необхідністю закону проти дискримінації. Однак дивимося на світ більш широким зором, а не як ті, хто на замовлення, просувають ідеологію, в яку здебільш самі не вірять.
3. Ми не виступаємо проти законопроекту №0931 у цілому. Ми виступаємо проти ігнорування та відхилення (знову ж таки «зацікавленими») поправок, які надала Всеукраїнська Рада Церков і Релігійних Організацій.
4. Є неправдою, що цей законопроект, саме у такій редакції, нівелюватиме дискримінацію в українському суспільстві. Скоріш навпаки, розкриє скриню Пандори, що зовсім не на часі, коли держава провадить війну та має внутрішнє політичне напруження. Чи насправді народні обранці не свідомі того, за що голосуватимуть?
5. Законопроект №0931 є частиною «гендерного пакету», у якому (подібно до подібних) не йдеться про пригнічених. Такі закони, насправді (так як і Стамбульська Конвенція) впроваджують ідеологічні зміни у законодавстві та люто борються з противниками цього.
До мене телефонують священники і питають від імені парафіян, чи у вівторок 17.12 2019 треба обов’язково виходити під Верховну Раду. Відповідаю: у цей день немає обов’язкової урочистості і там не буде святкового богослужіння. Однак вважаю, що у цей день кожен має бути на тому місці, де зробить все для того, щоб від 18.12, віруючі в Україні не були дискриміновані, самими антидискримінаційними законами. Якщо треба приклади з історії та сьогодення – їх достатньо.
Із фб-сторінки єпископа Віталія (Кривицького)
Фото LBhttps://ukr.lb.ua/