Навіть успішна і далекоглядна людина, яка має дім, благополучну сім’ю, добру працю, забезпечену пенсію, якщо не має розуміння для кого і для чого живе, куди інвестує своє життя, то перебуває в небезпеці прожити життя суцільних втрачених можливостей, хоча ніби має все необхідне для повноцінного життя. Такою думкою поділився Преосвященніший Володимир, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ під час проповіді до вірних в Архикатедральному соборі св. Юра у 22-гу неділю після Зіслання Святого Духа.
Багатство саме в собі не є гріхом
На переконання архиєрея, сьогоднішнє євангельське слово Луки може нам допомогти правильно зорієнтувати наше життя. В особливий спосіб нам впадають в очі та вуха два персонажі: багач і бідний Лазар. Коментуючи Євангеліє проповідник пояснив, що багач вважав себе елітою, мав розкішний одяг, щодня бенкетував, а після смерті опинився на місці мук. Все мав, але водночас намарно прожив життя, тобто був марнотратним. Він зауважив, що ми навіть не знаємо його імені. Його проблема, – переконаний владика Володимир, – не була в багатстві, бо багатство саме в собі не є гріхом. Проблема була в тому, що він нікого біля себе не бачив і не потребував. Був сам собі «богом», думав вічно жити в розкошах на землі, іншими словами був короткозорим. «Він своїм життям сам закрив собі двері до неба, бо не чув стуку Лазаря у двері свого дому, який хворий і убогий лежав при його воротах. Хоча можливо він навіть за рахунок таких як Лазар розбагатів», – додав проповідник.
Небо є закритим перед багачем і відкритим перед Лазарем
Лазар, – зазначає єпископ, – означає Ель Азар – Бог помагає. Простягнута рука Лазаря є рукою допомоги багачу в перспективі на вічність.
«Коли приходить смерть, то ролі цих двох людей кардинально змінюються. Багач просить, щоб Авраам післав цього Лазаря, якого цілої простягнутої руки не бачив під дверима свого дому. Тепер багач був би задоволений кінцем пальця, щоб зволожив йому губи. Цілої простягнутої руки не бачив, а тепер просить палець – це досить цікаво, навіть іронічно. Багач сам за життя збудував довкола себе потужний бар’єр, який став згодом для нього загибеллю», – переконаний Преосвященніший Володимир. «Відтак перед дверима його дому є Лазар. Собаки лизали його рани – це вся медична опіка, яку він отримав. Тварина виявилася більш співчутливою та мудрішою від людини», – наголосив він.Єпископ-помічник Львівської архиєпархії припустив, що можливо багач думав, що Лазар буде вічно бідувати на землі.«Бачимо цілком іншу картину після їхньої біологічної смерті: небо є закритим перед багачем і відкритим перед Лазарем», – звертає увагу проповідник.
Чи лише бідність подарувала Лазарю спасіння?
«Це була головна його заслуга чи критерій для спасіння. Лазар не нарікає, а навіть в критичній ситуації виконує Божу волю, вдячно приймає те, що Бог йому дає. Він бажав насититися тим, що падало в багатого зі столу; навіть не залишками їжі на столі, а крихтами, які падали на землю», – пояснює він.
«Якщо закриємо наш дім, очі, серце, до нас не дійде заклик Святого Письма. В цьому нам не допоможе ні Мойсей ні його послідовники. Також сьогоднішнє Євангеліє не хоче нас знеохотити, але додати мужності йти доброю дорогою, яка провадить на лоно Авраама», – переконаний проповідник.
За його словами, ми радше себе ідентифікуємо з Лазарем, думаємо, що є сильніші і багатші від нас. Вони мають дбати за інших. Але нам необідно задуматися чим властиво можемо послужити ми.
Стараймося далекоглядно інвестувати власне життя!
Владика Володимир пригадав, що в історії Церкви не бракувало святих людей, які є для нас прикладом. Відтак наголосив, що у сьогоднішній недільний день святкуємо пам’ять св. Димитрія, який став на захист людської гідності та християнської віри. Кінцево став жертвою мученицької смерті за християнську віру. А мученик означає свідок!
«Стараймося далекоглядно інвестувати власне життя!» – закликав на завершення проповідник.
Повязані записи
