Мабуть кожний з нас знає бодай кілька фактів про Григорія Сковороду, про його «Байки Харківські», мандрівне життя та … слова, які він заповів написати на своїй могилі. На жаль, ми зазвичай знайомимося з цим письменником лише поверхнево. Звісно, більшість з нас читали «Бджолу та шершня» чи «Всякому місту — звичай і права», але щоб сповна зрозуміти християнську філософію Сковороди потрібно заглибитись у його творчість.
Сковорода написав понад тридцять прозових байок. У творах цього жанру письменник висміював негативні суспільні явища, даючи читачеві можливість побачити «збоку» людську захланність, брехливість, лінощі. Саме з байок українська література почерпнула багато афоризмів, які актуальні упродовж століть. Наприклад, «Не той орел, що літа, а той, що легко сідає» або «Ліпше в одного розумного і доброго бути у любові та шані, ніж у тисячі дурнів». Майже кожна байка закінчується силою, тобто сформульованою головною ідеєю твору, його мораллю.
У творчій спадщині Сковороди є чимало притч, у яких зображено важливість християнських чеснот (доброти, щирості, розсудливості). «Блаженний той, хто розуміє вину кожної справи! Серце людське змінює лице її на добре чи зле», — пише філософ у притчі «Вбогий жайворонок», закликаючи нас жити чесно, допомагати іншим, ділитися з ближнім. Тільки така людина не боїться постати на суд перед Богом. «Живiть мудро i не заплямовуйте совість», — хіба не цього потребує зараз наше суспільство?
Ми завжди прагнемо бути щасливими, хоча поняття «щастя» кожен пояснює по-іншому. Для Сковороди, щастя — це пізнання себе та прагнення до самовдосконалення. Більше того, мислитель давав практичні поради, як досягнути щастя. Чесність та любов, а не багатство чи влада, зроблять нас щасливими насправді.
Повноцінно філософськими творами Григорія Савича вважають його діалоги й трактати. У таких творах Сковорода обрав дуже вдалу форму для «спілкування» з читачем: діалоги, завдяки кільком дійовим особам, легко сприймаються, важливі та важкі для розуміння твердження пояснено у доступній формі; у трактатах автор завжди звертається до читача, таким чином підтримує його увагу. Виникає своєрідна розмова між філософом та тим, хто тримає у руках його книгу. «Розмова п’яти подорожних про істинне щастя в житті», «Кільце. Дружня розмова про душевний світ», «Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу» — актуальні зараз як ніколи.
Нам так потрібно бути міцними духовно та морально, залишатися людьми у сучасному світі, адже від нас залежить усе! Звідки ж взяти сили протистояти? Саме у творах таких письменників, як Григорій Сковорода, можемо знайти відповідь.
Анастасія Бобеляк
Повязані записи
